Відкрити головне меню

Арватов Юрій Гнатович (1896, м. Вержболово Сувалкської губернії  — 10 грудня 1937, Москва) — український та радянський військовий льотчик.

Арватов Юрій Гнатович
Арватов Юрій Гнатович.jpg
Народження 1896(1896)
Російська імперія м. Вержболово Сувалкської губернії, Російська імперія
Смерть 10 грудня 1937(1937-12-10)
СРСР Москва
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора

ПоходженняРедагувати

Народився 1896 у м. Вержболово Сувалкської губернії.

Освіта та військова службаРедагувати

У 1916—1917 рр. навчався в англійській авіаційній школі у м. Кройтон, з весни 1917 р. як військовий льотчик воював на Південно-Західному фронті.

Військо УНРРедагувати

У 1919 р. служив військовим льотчиком у 1-му Запорізькому авіаційному загоні Повітряного флоту УНР. На початку 1920 р. з групою інших українських льотчиків влився до складу 1-го Галицького авіаційного загону РСЧА.

Служба в РСЧАРедагувати

Піля загибелі загону 26-27.04.1920 втік з оточення на літаку та дістався до Києва. Літав у складі 21-го, а потім — до 23-го розвідувального авіаційного загону РСЧА. З осені 1920 р. — командир 9-го авіаційного загону РСЧА, який діяв проти білогвардійських військ П. Врангеля. У середині жовтня 1920 р. очолив авіаційну групу 4-ї радянської армії РСЧА, що брала участь у штурмі Перекопу та взятті Криму. Особисто відзначився в бойових повітряних операціях проти білогвардійців. 1921 р. за діяльність під час ліквідації армії генерала П. Врангеля нагороджений орденом Червоного прапора.

Після закінчення громадянської війни очолював 4-й авіаційний загін Робітничо-селянського Червоного флоту. У 1924 р. створив повітряний міст між СРСР та Афганістаном, очолював переганяння радянських літаків з Термеза до Кабула. За успішне виконання цих завдань у 1924 р. нагороджений другим і третім орденами Червоного прапора. Одружився на рідній сестрі майбутнього радянського маршала М. М. Тухачевського Єлисаветі.

У 1930-ті роки працював заступником директора з технічної частини радянсько-німецького товариства повітряних сполучень «Дердлуфт».

14 липня 1937 заарештований за справою маршала М. Тухачевського, звинувачений у шпигунстві, засуджений до страти 10 грудня 1937. Похований у братській могилі на полігоні «Комунарка» під Москвою.

ДжерелаРедагувати