Арбовірусні хвороби

вірусні хвороби, що їх передають членистоногі

Арбові́русні хворо́би (також Арбовірусні інфекції, англ. Arbovirus diseases, Arbovirus infection) — інфекційні захворювання, які спричинюють РНК-вмісні віруси п'яти родин Bunyaviridae, Flaviviridae, Reoviridae, Togaviridae і Asfarviridae (арбовіруси), що їх передають в природі між хребетними тваринами кровосисні комахи (за допомогою укусу, втирання лімфи роздавленої комахи або їхніх фекалій). Термін «Арбовірусні хвороби» походить від акроніму з назви вірусної групи — англ. arthropod-borne viruses

Арбовірусні хвороби / інфекції
Москіт - один з головних переносників арбовірусних хвороб під час укусу людини
Москіт - один з головних переносників арбовірусних хвороб під час укусу людини
Спеціальність інфекційні хвороби (медична спеціальність)
Причини арбовіруси
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A90 — A99
A83 — A84
MeSH D001102

Класифікація в першу чергу має еколого-епідеміологічний характер і невиправдано поєднує в одне поняття різні по етіології хвороби без урахування їхніх клінічних проявів, через що в багатьох країнах терміном «арбовірусні хвороби» користуються з певною часткою умовності.

Особливості арбовірусних хворобРедагувати

Особливостями цих хвороб є:

  • більшістю це зоонози, коли збудник у природі передається без участі людини, а хвороба існує виключно поміж тварин, особливо гризунів;
  • є стійка спеціалізована адаптація конкретних вірусів до джерел інфекції — видів тварин, що призводить до того, що ці тварини переносять хворобу в легкій або субклінічній формі;
  • основним, а часто єдиним механізмом передачі арбовірусів є трансмісивний;
  • деякі види членистоногих, зокрема кліщі, здатні передавати вірусів своєму потомству трансоваріально, що призводить до формування стійкого тривалого осередку в географічному районі, іноді за відсутності потрапляння певного часу туди джерела інфекції (печери, гроти тощо);
  • для більшості характерна сувора ендемічність, хвороба існує на конкретній території, що виражається й в назві хвороби — Крим-Конго геморагічна гарячка, гарячка лісу Семлікі, аргентинська геморагічна гарячка, гарячка Росс Рівер, венесуельський енцефаломієліт, гарячка Оропуш тощо;
  • у патогенезі цих хвороб обов'язково є фаза вірусемії, що призводить до швидкої імунної відповіді вже на ранньому етапі й також швидкого звільнення організму від збудника;
  • етіотропна терапія і специфічна профілактика більшості цих хвороб на сьогодні не розроблені.

Клінічний перебіг арбовірусних хворобРедагувати

На сьогодні клініцисти виділяють 3 клінічні групи арбовірусних хвороб згідно ведучого клінічного симптомокоплекса:

  1. Геморагійні гарячки — жовта гарячка, геморагічна денге, гарячка Ласса, хвороба, яку спричинює вірус Марбург, хвороба, яку спричинює вірус Ебола, Крим-Конго геморагічна гарячка тощо;
  2. Енцефаліт або асептичний менінгіт — кліщовий та японський енцефаліти, гарячка паппатачі, лімфоцитарний хоріоменінгіт тощо;
  3. Хвороби із гарячкою, артралгіями і висипом — класична денге, гарячка Західного Нілу, чікунгунья, гарячка Рифт Валлі, гарячка Сіндбіс тощо.

Актуальність для УкраїниРедагувати

На сьогодні через потепління клімату в нашій країні багато арбовірусних хвороб значно поширилися. Приблизно 25% хвороб влітку, що перебігають з гарячкою, є арбовірусними. У першу чергу це Крим-Конго геморагічна гарячка, кліщовий енцефаліт, гарячка Західного Нілу, гарячка паппатачі.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Paul D. Hoeprich, M. Colin Jordan, Allan R., M.D. Ronald Infectious Diseases: A Treatise of Infectious Processes Lippincott Williams and Wilkins; 5 edition (July 1994). — 1632 pages ISBN 9780397512966
  • Mandell, Douglas and Bennett's Infectious Disease Essentials, 1e (Principles and Practice of Infectious Diseases) / John E. Bennett, Raphael Dolin, Martin J. Blaser / Elsevier; 1 Pap/Psc edition (March 31, 2016) — 560 pages ISBN 9780323431019 (англ.)