Арахісова олія — рослинна олія, яку добувають шляхом вичавлювання вареного чи сирого арахісу (Arachis hypogaea) за допомогою гідравлічного преса або екстрагуванням.

Пляшка арахісової олії з додаванням вітаміну Е як консерванту.

Це олія дуже світлого кольору, а її здатність витримувати високі температури (точка димлення — 232°C, як і у соняшникової)  робить її одною з найкращих (найбільшу точку димлення має авокадова олія) на кухні як олії для смаження. Вона має м’який смак, що робить цю нерафіновану олію придатною для приготування салатів, майонезу та вінегретів.

Цей вид олії широко використовується в азіатській кухні (її застосовують у воку).

Стосовно обсягів виробництва арахісової олії на рік — станом на 2018-й, перед веде КНР з 1.821.000 тонн.[1]

Набір складниківРедагувати

Склад жирних кислот арахісової олії для споживання людиною такий (у відсотках убування):

  •    Бегенова кислота (C22:0 насичена): 1,0—5,0%
  •    Лігноцеринова кислота (C24: 0 насичена): 0,5—3%

На кожні 100 г арахісової олії з Південної Америки, припадає в середньому:

За (з точки зору дієти):

  •    Доволі великий вміст омега-6 незамінних жирних кислот (але менший, ніж наприклад у соняшниковій олії)

Вади олії:

  •    Відносно багата насиченими жирними кислотами (порівняно з оливковою, ріпаковою чи соняшниковою оліями),
  •    Низький вміст омега-3 незамінних жирних кислот. Згадаймо, що зразкове співвідношення омега-6/омега-3 — між 1/1 та 4/1 (щодо арахісової, це 380/1, соняшникової — 20,5/0,16=128, а наприклад оливкової — 14/1).[2]

Інші види використанняРедагувати

  • Друга екстракція арахісової олії використовується для виробництва мила.
  • Ця олія була першим пальним для дизельного двигуна.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. FAOSTAT. www.fao.org. Процитовано 23 червня 2022. 
  2. FoodData Central. fdc.nal.usda.gov. Процитовано 23 червня 2022.