Араратська рівнина, гора Арарат та монастир Хор Вірап

Арара́тська рі́внина, Арара́тська доли́на (вірм. Արարատյան դաշտ), Арара́тська улого́вина — рівнина на території Вірменського нагір'я, розташована в кавказькому регіоні на північний захід від озера Севан, у передгір'ях гори Гегам. На півночі рівнини — межа гори Арагац, на півдні — гора Арарат. Річка Аракс ділить рівнину на дві частини: північна (велика), яка належить Вірменії і південна (менша) — Туреччині.

Оточена масивом Арагац, Памбакським, Гегамським і Агридаг хребтами та вулканічним масивом Арарат.

Середня висота 700—1000 м.

Утворена озерно-річковими відкладами.

Клімат різко континентальний з помірно жарким літом.

Природний ландшафт напівпустель змінений поливним землеробством.

Вирощують бавовник, тютюн, виноград, персики тощо.

ЛітератураРедагувати

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Тахтаджян А. Л., Фёдоров Ан. А. Флора Еревана: Определитель дикорастущих растений Араратской котловины / Академия наук СССР. Ботанический институт им. В. Л. Комарова. Академия наук Армянской ССР. Ботанический институт. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1972. — 394 с. — 2 200 экз.