Араї Хакусекі

японський науковець і політик
(Перенаправлено з Арай Хакусекі)
Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке слідує за ним: іменем цієї особи є Хакусекі, а прізвищем — Араї.

Ара́ї Хакусе́кі(яп. 新井白石, あらいはくせき; 24 березня 1657 — 29 червня 1725) — японський політичний і державний діяч періоду Едо. Представник японського неоконфуціанства, історик, літературознавець, поет. Справжнє ім'я — Араї Кіммі. Псевдонім — Хакусекі.

Зображення
Громадянство Японія
Назва каною あらい はくせき[1]
Дата народження 24 березня 1657(1657-03-24)[2][3]
Місце народження Едо
Дата смерті 29 червня 1725(1725-06-29)[2][3] (68 років)
Місце смерті Sendagayad
Місце поховання Kōtoku-jid
Мова творчості бунго і класична китайська мова
Рід діяльності філософ, письменник, політик, економіст, поет, історик
Сфера роботи Історія Японії
Навчався в Kinoshita Jun'and
Участь у Shōtoku no Chid
CMNS: Араї Хакусекі у Вікісховищі

Короткі відомостіРедагувати

Народився 24 березня 1657 в місті Едо у самурайській родині з невеликого східнояпонського уділу Курурі[4]. Його батько Араї Масанарі служив інспектором Цутії Тосінао, який був головою уділу і мав статус давнього васала сьоґунату Токуґава. Малолітній Хакусекі також поступив на службу до Цутії і невдовзі став його фаворитом.

1677 року у 21-річний віці Араї взяв участь у політичних міжусобицях всередині роду Цутія. Його партія програла і він був покараний ув'язненням. Проте через два роки Араї звільнився завдяки тому, що сьоґунат позбавив рід Цутія головування в Кукурі-хані. 1682 року він поступив на службу до сьоґунату, до старійшини Хотти Масатосі, але двома роками поспіль останній був убитий політичними опонентами.

1691 року Араї полишив рід Хотта і відкрив приватну школу на схід від Едоського замку. 1693 року, за рекомендацією наставника Кіносіти Дзюн'ана, він поступив на службу до голови Кофу-хану Токуґави Цунатойо лектором з неоконфуціанства й історії. В цей час Араї впорядкував історичне дослідження в дидактичному стилі «Генеалогія ханів»[5], присвячене походженню та здобуткам найбільших самурайських родів.

1704 року Токуґава Цунатойо став офіційним спадкоємцем 5-м сьоґуна Японії, Токуґави Цунайосі. Прийнявши ім'я Токуґави Ієнобу, він перебрався жити до Едоського замку і взяв разом із собою Араїї. Останній був переведений на службу в Едо, де виконував обов'язки придворного історіографа та радника сьоґунського спадкоємця.

1709 року, після сходження 6-го сьоґуна Токуґави Ієнобу на посаду, Араї став постійно брати участь в нарадах центрального уряду. Незважаючи на незначне походження, його прирівняли до статусу хатамото, доручили землі з річним доходом у 1000 коку, надали 5-й молодший ранг та титул голови провінції Тікудзен. За ініціативи Араї сьоґунат провів реформу золотої і срібної валюти, складав церемоніал прийняття корейських послів сьоґуном, встановив нові мита і обмеження на імпорт ряду іноземних товарів. Історіограф також ініціював диспути довкола скасування практики насильної передачі буддистським монастирям доньок Імператорських принців і помилування італійського місіонера Джованні Сідотті. В ході розмов з останнім Араї склав «Збірку поглядів і дивних розповідей»[6] (1709) та «Записи про почуте з Заходу»[7] (1715). Крім цього він брав участь у розробці проекту поправок до «Законів для військових домів» і розв'язанні складних судових процесів.

1712 року, після смерті Ієнобу, Араї продовжував прислужувати 7-му сьоґуну Токуґаві Ієцуґу. Завдяки порадам першого період панування Ієцуґу отримав назву «благодатного правління»[8].

Араї Хакусекі був неонфуціанцем чжусіанської школи. Проте більшість його робіт присвячені не філософії та етиці, а історії. Окрім «Генеалогії ханів», Араї склав курс лекцій «Додаток для історичних читань»[9], праці з стародавньої історії Японії «Стародавня історія»[10], «Діалоги з стародавньої історії»[11], а також біографічну працю, яка має характер хроніки 17—18 століття, «Записи зломленого хмизу»[12]. Також у літньому віці він упорядкував «Питання до історії»[13], які не збереглися.

Крім історії Араї займався вивченням географії, літератури, японської мови, фольклору, археології, релігії, військової справи, біології тощо. Він був автором дослідження і енциклопедичного словника «Східна вишуканість»[14], який згодом використовували японські вчені Камо Мабуті та Мотоорі Норінаґа. Араї також зробив одні з перших етнологічних розвідок про айнів «Записи про едзо»[15] та рюкюсців «Записи про південніостровів»[16]. Хоча у модерній Японії Араї вшановують як вченого, в Японії періоду Едо він вважався першокласним поетом. Його «Збірку віршів Хакусекі»[17] високо оцінювали не лише вдома, а й в Кореї та Китаї.

Помер 29 червня 1725 в Едо. Поховали його у монастирі Хоїндзі в районі Асакуса[18].

ПраціРедагувати

Генеалогія ханів 藩翰譜 はんかんぷ Ханканпу 1702
Збірка поглядів і дивних розповідей 采覧異言 さいらんいげん Сайран іґен 1709
Записи про почуте з Заходу 西洋紀聞 せいようきぶん Сеййо кібун 1715
Додаток для історичних читань 読史余論 とくしよろん Токусі йорон 1712
Стародавня історія 古史通 こしつう Косіцу 1716
Діалоги з стародавньої історії 古史通惑問 こしつうわくもん Косіцу вакумон
Записи зломленого хмизу 折たく柴の記 おりたくしばのき Орітаку сіба но кі
Питання до історії 史疑 しぎ Сіґі
Східна вишуканість 東雅 とうが Тоґа
Записи про едзо 蝦夷志 えぞし Едзо-сі
Записи про південні острови 南島志 なんとうし Нанто-сі
Збірка віршів Хакусекі 白石詩草 はくせきしそう Хакусекі сісо

Крилаті виразиРедагувати

  • Мале безслав'я сьогодні переростає у велике в майбутньому.
  • Маєш великі плани — не женись за хвилинною вигодою.
  • Не можна вірити тому, що люди говорять. Слід перевірити правдивість їхніх слів, детально перевіривши джерела.
  • Говорити з опонентом мовою складних професійних термінів — пуста справа. Розмова має сенс, коли опонент розуміє, про що ти говориш.
  • Говори не для себе, а насамперед для інших.
  • Знай, опонент тебе не розуміє тебе не тому що дурний, а тому що ти не можеш належно йому пояснити.

ПриміткиРедагувати

  1. Japan Search — 2018.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. Сучасний район Курурі міста Кіміцу, Тіба.
  5. яп. 藩翰譜, はんかんぷ, Ханканпу.
  6. яп. 采覧異言, さいらんいげん, Сайран іґен.
  7. яп. 西洋紀聞, せいようきぶん, Сеййо кібун.
  8. яп. 正徳の治.
  9. яп. 読史余論, とくしよろん, Токусі йорон.
  10. яп. 古史通, こしつう, Косіцу.
  11. яп. 古史通問, こしつうわくもん, Косіцу вакумон.
  12. яп. 折たく柴の記, おりたくしばのき, Орітаку сіба но кі.
  13. яп. 史疑, しぎ, Сіґі.
  14. яп. 東雅, とうが, Тоґа.
  15. яп. 蝦夷志, えぞし, Едзо-сі.
  16. яп. 南島志, なんとうし, Нанто-сі.
  17. яп. 白石詩草, はくせきしそう, Хакусекі сісо
  18. Сучасний монастир Котокудзі в районі Накано, Токіо.

Джерела та літератураРедагувати

Араї Хакусекі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 新井白石全集 / 新井白石著; 今泉定介編輯, 校訂. — 第1 — 第6冊, 附録. — 東京: 国書刊行会, 1905—1907.

Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

ПосиланняРедагувати