Аппій Клавдій Пульхр (консул 185 року до н. е.)
Аппій Клавдій Пульхр (225 до н. е. — після 173 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, дипломат, консул 185 року до н. е.
| Аппій Клавдій Пульхр | |
|---|---|
| Народився |
222 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер |
3 століття до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d][1] |
| Посада | претор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2][3] |
| Рід | Claudii Pulchrid |
| Батько | Аппій Клавдій Пульхр[1][1] |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Публій Клавдій Пульхр[1][1], Гай Клавдій Пульхр[1][1] і Claudiad[1][1] |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Аппій Клавдій Пульхр |
Життєпис ред.
Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Аппія Клавдія Пульхра, консула 212 року до н. е. У 198 році до н. е. Аппій обіймав посаду військового трибуна в армії Тіта Квінкція Фламініна під час військових дій у Греції. Також брав участь у перемовинах із Філіппом V, царем Македонії. Після цього займався придушенням повстання беотійців та захопив фортецю Акрефілія. Після цього брав участь як очільник кінноти та легкої піхоти у 195 році до н. е. у війни проти Набіса, царя Спарти.
У 194 році до н. е. перевів гарнізон з Акрокоринфа до Орика. 191 року до н. е. призначений легатом в армії консула Марка Бебія Тамфіла, який воював з етолійцями та Антіохом III, царем Сирії. Завдяки хитрості Аппій Клавдій захопив м. Ларисса, після чого брав участь в облозі Гераклеї.
У 188 році до н. е. Клавдій став претором у справах іноземців. 185 року до н. е. обраний консулом, разом з Марком Семпронієм Тудітаном. Під час своєї каденції воював із лігурійським племенем ігавнів, захопив 6 міст і багато полонених.
У 184 році до н. е. очолив посольство до Македонії й Греції. Тут він передав вимоги Філіппу V, македонському царю, щодо покарання винних у вбивстві мешканців Маронеї — союзників Риму. Потім взяв участь у загальноахейських зборах у м. Клітор, де розбирав суперечки між ахейцями та спартанцями. Після цього вирушив до Криту, де також вирішував суперечки міст. 183 року до н. е. був обраний одним з уповноважених щодо вирішення питання стосовно повернення лакедемонських вигнанців.
У 174 році до н. е. знову у складі посольства, тепер до Етолії, щоб вирішити внутрішні суперечки. Втім це посольство було невдалим. Після цього Аппій Пульхр зміг владнати суперечки у Фессалії та Перребії.
Родина ред.
Діти:
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ Любкер Ф. Claudii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 293–297.
Джерела ред.
- William Smith (ed.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1870 (англ.)