Відкрити головне меню

Апас (санскр. आपस्, āpas IAST — вода) — ведійські божества води, по відношенню до людей добрі, цілющі води. Персоніфіковані космічні води у ведійській міфології.

В «Ріґведі» їм посвячено чотири гімни (VII 47, 49; X 9, 30); кілька раз до них звертаються в «Атхарваведі». Апас прославляються як богині, люблячі матері, дівчини або юні дружини. Вони бувають небесними і земними, їх кінцевою метою виступає океан [1], вони йдуть по шляху богів. Ними керує Савітар (сонце), Ідра викопує для них русла. Вони слідують шляхом богів, течуть на жертвоприношення, розсипають блага. В них мешкає Варуна, повелитель космічних вод, які оточують всесвіт. Звідси він бачить істину і брехню у світі людей.

У водах також знаходиться Агні — «син вод». Апас лікувальні і оберігають здоров'я, вони зв'язані з медом, змішують мед з молоком, інколи їх порівнюють з небесною сомою. Вона наближається до них, як коханець до дів. Вони очищають від бруду, від вини, від гріха, брехні, прокляття. З водами в Індії пов'язано багато міфів і легенд, згідно з якими Земля спочатку плавала в них, як у навколоплідних водах. У водах плавало Золоте Яйце, з якого з'явився Брахма.

Річка Ганг протікає одночасно в трьох світах: підземному, земному і небесному, де їй відповідає Чумацький Шлях. В Індії здійснюється паломництво до багатьох джерел (тіртха). Водою клянуться, її закликають в свідки. Образ води грає велику роль в медитативній практиці, при занятті якою тіло «тоне в воді», вода піднімається, «змиваючи із свідомості всі сліди». З водою зіставляють інтуїтивне мислення, в той час як з вогнем — дискусійне, руйнівне. Згідно з вченням буддійської школи мадхьяміка, саме в водній стихії мудрі наги зберігали праджняпараміту до тих пір, поки люди не дозріли духовно до її розуміння.

Метафора переходу в стан нірвани — «переправа на другий беріг».

ДжерелаРедагувати

  1. Мифы народов мира / Ред. С. А. Токарев. — М.: Советская энциклопедия, 1991. — Т. 1, с. 91.
  2. Ригведа. Мандалы V—VIII. / Подг. изд. Т. Я. Елизаренкова. — М.: Наука, 1999. — С. 226.
  3. Ригведа. Мандалы IX—X. / Подг. изд. Т. Я. Елизаренкова. — М.: Наука, 1999. — С. 124.
  4. Macdonell A. A. A Vedic Reader for Students. Oxford, 1917. — P. 115

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рігведа. Мандали V-VIII. / Подг. вид. Т. Я. Елизаренкова. — М.: Наука, 1999. — С. 226.