Анхель Субієта

Анхель Субієта Редондо (ісп. Ángel Zubieta Redondo; 17 липня 1918, Гальдакао — 28 жовтня 1985, Буенос-Айрес, Аргентина) — іспанський футболіст, що грав на позиції опорний півзахисника. Чемпіон Іспанії і Аргентини. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Анхель Субієта
Анхель Субієта
Особисті дані
Народження	17 липня 1918(1918-07-17)
	Гальдакао, Гран-Більбаоd, Біская, Країна Басків, Іспанія
Смерть	28 жовтня 1985(1985-10-28) (67 років)
	Буенос-Айрес, Аргентина
Громадянство	Іспанія
Позиція	опорний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1935–1936 «Атлетік Більбао» 22 (2) 1938–1939 «Депортіво Еускаді»  ? (?) 1939–1952 «Сан-Лоренсо» 352 (29) 1952–1956 «Депортіво» 56 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1936 Іспанія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1962–1963 «Атлетік Більбао» 1963 «Реал Вальядолід» 1964 «Белененсеш» 1968–1969 «Белененсеш» 1969–1970 «Реал Хаен» 1970–1974 «УНАМ Пумас»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1935 року за команду клубу «Атлетік Більбао», у першому сезоні виборов титул чемпіона Іспанії. Подальшим виступам завадила громадянська війна.

Протягом 1937—1939 років захищав кольори збірної Країни Басків, яка проводила турне по країнам Європи та Південної Америки і допомагала коштами постраждалим у громадянській війні. 15 липня баски провели поєдинок у Києві з «динамівцями». Гра завершилася перемогою гостей з рахунком 3:1; хет-триком відзначився Ісідро Лангара, а єдиний м'яч у господарів забив Віктор Шиловський.

Під назвою «Депортіво Еускаді» стала віце-чемпіоном Мексики 1939 року. По завершенні сезону команда припинила існування, а гравці роз'їхалися по мексиканським і аргентинським клубам. Хосе Ірарагоррі, Еміліо Алонсо, Анхель Субієта і Ісідро Лангара обрали «Сан-Лоренсо». Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні тринадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сан-Лоренсо», був основним гравцем команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Депортіво», за команду якого виступав протягом 1952—1956 років.

Виступи за збірні

26 квітня 1936 року дебютував у складі національної збірної. У Празі іспанці поступилися господарям поля завдяки голу Олдржиха Зайчека. У цій грі поряд грали одноклубники Грегоріо Бласко, Хосе Мугерса, Роберто Ечебаррія і Гільєрмо Горостіса.

Через тиждень зіграв другий матч за збірну Іспанії. У Берні була здобута перемога над швейцарцями — 2:0 (відзначилися Ісідро Лангара і Сімон Лекуе).

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1962 року, очоливши тренерський штаб клубу «Атлетік Більбао».

1963 року став головним тренером команди «Реал Вальядолід», тренував вальядолідський клуб один рік.

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди клубів «Белененсеш» та «Реал Хаен».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «УНАМ Пумас», головним тренером команди якого Анхель Субієта був з 1970 по 1974 рік.

Помер від бічного аміотрофічного склерозу 28 жовтня 1985 року на 68-му році життя у місті Буенос-Айрес.

Досягнення

• Чемпіон Іспанії:

«Атлетік Більбао»: 1936

• Чемпіон Аргентини:

«Сан-Лоренсо»: 1946

Статистика

№	Дата	Місто	Господарі	Рахунок	Гості	Голи
1	26.04.1936	Прага	Чехословаччина	1:0	Іспанія	Зайчек
2	03.05.1936	Берн	Швейцарія	0:2	Іспанія	Лангара, Лекуе

Посилання

• Профіль (анг.) . BDFutbol.com. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 3 січня 2018.
• Профіль (анг.) . EU-Football.info. Процитовано 3 січня 2018.
• Профіль (анг.) . National Football Teams. Процитовано 3 січня 2018.