Антон Кармазін

Кармазін Антон Олександрович (*6 червня 1982 року, Баришівка) — український композитор, історик, член Національної спілки композиторів України. Кандидат мистецтвознавства.

Композитор Кармазін А. О. за роялем у місті Тростянець

Біографія

Народився у с.м.т. Баришівка, Київської області.

Закінчив Баришівську дитячу музичну школу, Київський національний університет, Національну музичну академію України ім. Чайковського (клас доцента Б. Ю. Стронька).

Працює науковим співробітником музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Автор ряду наукових статей з історії української музики, музеєзнавства та історії України, які виходили друком в Україні, Австрії, Чехії, Угорщині.

Брав участь у музичних фестивалях «Прем'єри сезону» (Київ), «LANDISH. SUMY» та «Іменини Чайковського» (Суми — Низи — Тростянець), «Квіти духовності» (Мелітополь), «Золота кувшинка» (Путивль), музичному фестивалі імені Андрія Розумовського (батуринський Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»), мистецькому фестивалі «Осінь з музикою Кароля Шимановського» (Кропивницький).

Авторські концерти Антона Кармазіна проходили у Києві (музей-квартира Віктора Косенка [3], Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Дитяча школа мистецтв № 2 імені Михайла Вериківського, Інститут книгознавства НБУВ, Меморіальний Музей Тараса Шевченка Хата на Пріорці), Сумській обласній філармонії, Тростянці (Садиба Л. Є. Кеніга), Низах (музей Чайковського), Рівному (Рівненський державний гуманітарний університет), Білій Церкві (ДМШ № 3), Кропивницькому (ДМШ імені Юлія Мейтуса, кімната-музей композитора).

Твори Антона Кармазіна звучали на концертах в уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, лебединській дитячій школі мистецтв імені Бориса Гмирі, Національному музеї літератури України, устилузькому музеї Ігоря Стравінського, сонцівському меморіальному музеї Сергія Прокоф'єва, сумському будинку-музеї Антона Чехова, Музеї Марії Заньковецької у Києві, київському будинку-музеї Миколи Лисенка, городищенському музеї П. П. та С. С. Гулаків-Артемовських, львівському меморіальному музеї Станіслава Людкевича, канівському музеї Тараса Шевченка, житомирській музичній школі імені Бориса Лятошинського, іржавецькому музеї-садибі Л. Ревуцького та Д. Ревуцького, переяславському музеї «Заповіту» Тараса Шевченка, марківському музеї Миколи Леонтовича, мар'янівському меморіальному музеї-садибі Івана Козловського, Музеї Соломії Крушельницької в с. Біла, Білоцерківському краєзнавчому музеї, Миронівському інституті пшениці імені Василя Ремесла, Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини, Обухівському краєзнавчому музеї імені Юрія Домотенка, яготинському музеї Флігель Тараса Шевченка.

Здійснив редакцію та оркестровку фортепіанного концерту М. Вериківського за авторським рукописом клавіру (прем'єра твору відбулася під час авторського концерту 30 березня 2011 року у Київській дитячій школі мистецтв № 2 ім. М.Вериківського) [2].

У своїй творчості композитор надає перевагу камерно-інструментальним та камерно-вокальним жанрам. На його творчості відбилося взаємодоповнення мистецького та наукового світосприйняття — через вивчення історії. У його творчому доробку — балет «Міщанин у дворянстві» (лібрето Ганни Приходько), п'єса для альта і фортепіано, тріо для флейти, кларнета та фортепіано, монолог-реквієм Пам'яті загиблих на Грушевського для скрипки соло, фортепіанна музика, вокальний цикл «Образи» для мецо-сопрано та фортепіано — зацікавленості останнім твором сприяли його неодноразові майстерні виконання Анастасією Поліщук та Ніколь Чиркою. Має фортепіанні твори, видані українськими видавництвами.

Є вболівальником футбольного клубу Динамо (Київ). Колекціонує листівки з видами міст.

Вибрані публікації

       Історико-культурні традиції Волині та їх вплив на формування композиторської особистості М. І. Вериківського // Музико­знавчі студії інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського : зб. наук. пр. Луцьк: Волин. Нац. ун‑т ім. Лесі Українки, 2012. Вип. 10. С. 359–368.

       К. Г. Стеценко і М. І. Вериківський на перехресті двох епох // Науково-інформаційний бюлетень меморіального музею К. Стеценка у селі Веприк. 2012. № 4. С. 6–9.

       Михайло Вериківський – новий контекст // День. Київ, 2012. 8 серпня. (№ 138). С. 11.

       Фортепианный концерт М. И. Вериковского: взгляд через 60 лет // Paradigmata poznani. №. 2. Praha, 2014. С. 287–293.

       Украинская национально-историческая тематика как приоритетное направление творчества М. Вериковского : культурологический аспект (на примере традиций Волыни и Кременца) // European journal of Arts. V. 1. Veinna, 2015. С. 21–24.

       Історія України у віддзеркаленні творчості Михайла Вериківського // Вісник Львівського університету. Серія : «Мистецтво». Львів, Львівський нац. ун‑т ім. Івана Франка, 2015. Вип. 16. Ч. 2. С. 12–19.

       Музеї, присвячені спадщині М. Вериківського – провідні осередки вивчення творчості композитора // The scientific heritage. Budapest, Hungary, 2017. V. 12 (12). С. 4–6.

       Роль музею у розвитку сучасної музейної освіти (у співавторстві з   І.Дубровіною)  // Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання педагогіки та психології: наукові дискусії»: зб. тез наук. робіт учасників. Харків, 2017. С. 59 – 62. 

       Музейний простір України як середовище освітнього розвитку учнів (у співавторстві з  І.Дубровіною)  // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Педагогіка та психологія: сучасний стан розвитку наукових досліджень та перспективи». Запоріжжя, 2017. С. 19 – 23.

       Музейний потенціал України як прогресивний напрям освітнього та культурного розвитку молоді // Наукова спадщина академіка Івана Зязюна у вимірах сучасності й майбутнього. Збірник матеріалів І Міжнародної науково-практичної конференції. Київ, Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. С. 325 – 327. 

       Особливості організації мистецьких заходів у вітчизняному музейному та бібліотечному просторі (у співавторстві з Іриною Дубровіною) //  Актуальні питання гуманітарних наук. Випуск 24. Дрогобич, 2019. С. 34 – 37.  

       Василь Миколайович Ремесло – наукова гордість Київщини // Київщина: історія рідного краю. Матеріали обласної науково-практичної конференції «Краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича». Біла Церква, 2020.С. 151 – 159. 

       Неокласична імпреза (до сторіччя перебування неокласиків у Баришівці). Баришівський вісник. №46 (511). 14.11.2020. С. 5.

       Музика у житті Тараса Шевченка (за матеріалами українських музеїв) // The scientific heritage. Budapest, Hungary, 2020. №47. Vol. 5. С. 31– 34.

        Збереження творчої спадщини С. С. Гулака-Артемовського: Городищенський музей та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (у співавторстві з Іриною Дубровіною) // Сучасні тенденції розвитку освіти й науки: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць. Випуск 8. Київ – Львів – Бережани – Гомель – Кельце, 2021. С. 173 – 178. 

       Марко Кропивницький та українська музична культура (за матеріалами Музею театрального, музичного та кіномистецтва України) // Нова педагогічна думка. № 3 (107). Рівне, 2021. С. 141 – 145.

       Устилуг Ігоря Стравінського: історія та сучасність // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Партнерство в освіті та соціальній роботі: сучасні виклики та перспективи». Хмельницький, 2022. С. 90 – 92.

       «Волинські акварелі» Михайла Вериківського: історія, змальована музикою // Наш український дім. Ніжин, 2022. (№ 1). С. 41–48.

       Газетна періодика як опис життєвих та творчих подій Михайла Вериківського (у співавторстві з Іриною Дубровіною) // Актуальні питання гуманітарних наук. Випуск 52. Том 2. Дрогобич, 2022. С. 43 – 49.  

       Роздуми про українську історичну пісню (у співавторстві з Іриною Дубровіною) // Молодий вчений. № 9 (109). Одеса, 2022. С. 54 – 57.

       Пам’ятки Черкащини: наукові та творчі перехрестя // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасне мистецтво: науково-методичний та практичний аспекти». Умань, Візаві, 2022. С. 30 – 34.

       Концертні виступи у музеях Сумщини: творчі та особисті враження // Вісник науки та освіти. Випуск № 5 (5). Київ, 2022. С. 90 – 100.

Джерела

1.   Галузевська Олена Життя у музиці. — Баришівські вісті, 29 квітня 2009. — № 31.

2.   Галузевська Олена Лунала музика Вериківського. Баришівський вісник, 14 травня 2011. — № 19.

3.   Галузевська Олена Весняні варіації. — Культура і життя, 21 березня 2017. — № 13.

4.   Гусарчук Тетяна «І. М.Т.», Сумщина і Чайковський. — Культура і життя, 16 травня 2014. — № 20.

5.   Приходько Ганна Київські музиканти — гості Сумщини. — Ярмарок, 26 жовтня 2017. — № 43.

6. Греблінська Мирослава Музика у чехівському домі. - Ярмарок, 18 листопада 2021. - №46.

Посилання

• Фортепіанні твори сучасних українських композиторів: виконавсько-педагогічний аспект. otherreferats.allbest.ru. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 22 липня 2021.
• nezhatin. У Ніжинській хореографічній школі відкрили етнопростір "Українська світлиця". Новини Ніжина/ новости Нежина (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 22 липня 2021.
• Українська музейна тріада Петра Ілліча Чайковського. ipood.com.ua. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 22 липня 2021.
• НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ «ТВОРЧЕСТВО УКРАИНСКОГО КОМПОЗИТОРА М. ВЕРИКОВСКОГО» - Киевская правда. Киевская правда (ru-RU) . 27 січня 2017. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 22 липня 2021.
• Кармазін, Антон (8.08.2012). Михайло Вериківський — новий контекст. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2020.

http://prostir.museum/ua/event/5509 [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.]

http://www.shans.com.ua/?m=inews&nid=30312 [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]

https://nizhynrada.gov.ua/news/2892/-naukov-chitannya-muzichna-kultura-v-muzeynomu-prostor-prisvyachen-mjnarodnomu-dnyu-muziki.html

https://lebedynrada.gov.ua/2020/07/02/запрошуємо-на-концерт-фортепіанної-м/ [Архівовано 26 липня 2020 у Wayback Machine.]