Антон-Карл Лонгін (нім. Anton-Carl Longin; 5 квітня 1896, Відень27 січня 1967, Відень) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе.

Антон-Карл Лонгін
нім. Anton-Carl Longin
Народився 5 квітня 1896(1896-04-05)
Відень
Помер 27 січня 1967(1967-01-27) (70 років)
Відень
Військове звання  Генерал-майор Люфтваффе
Нагороди
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Біографія ред.

1 грудня 1914 року вступив добровольцем в 75-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни. 6 листопада 1918 року взятий в італійський полон. 15 жовтня 1919 року звільнений. 1 вересня 1920 року вступив в австрійську армію. З 1 серпня 1935 року — військово-повітряний аташе в Празі і Варшаві. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. З 11 квітня 1938 року — офіцер зв'язку в ОКВ, займався включенням австрійської армії у вермахт. 1 червня 1938 року перейшов у люфтваффе. З 10 листопада 1938 року — начальник 1-ї групи (іноземна оборона) і представник Командного відділу ОКВ. З 1 квітня 1939 року — начальник штабу уповноваженого представника вермахту при імперському протекторі Богемії і Моравії. З 12 листопада 1941 року — начальник штабу командування 17-ї авіаційної області. З 16 квітня 1943 року — командир 24-го авіапольового полку (одночасно з 15 червня по 23 липня виконував обов'язки командира 1-ї авіапольової дивізії), з 11 вересня 1943 року — 9-ї авіапольової дивізії. 5 листопада 1943 року відправлений в резерв ОКЛ. З 9 травня 1944 року — комендант аеродрому 4/І (Рига). З 26 липня по 31 серпня 1944 року виконував обов'язки командувача 26-ї польової авіаційної області. З 24 вересня 1944 року — командир 604-ї дивізії особливого призначення. З 28 листопада 1944 року — командант аеродрому 6/VII. 8 травня 1945 року взятий в полон. 20 червня 1947 року звільнений.

Звання ред.

Нагороди ред.

Отримав численні нагороди, серед яких:

Посилання ред.