Антонія Люксембурзька

кронпринцеса Баварії

Антонія Люксембу́рзька (люксемб. Antonia vu Lëtzebuerg), повне ім'я Антонія Роберта Софія Вільгельміна Нассау-Вайльбург, принцеса Люксембурзька (люксемб. D'Antonia Roberta Sophie Wilhelmine vun Nassau-Weilburg, Prinzessin vu Lëtzebuerg; нар. 7 жовтня 1899 — пом. 31 липня 1954) — люксембурзька принцеса з династії Нассау-Вайльбург, донька великого герцога Люксембургу Вільгельма IV та Марії Анни Португальської, дружина кронпринца Баварії Рупрехта.

Антонія Люксембурзька
нім. Antonia von Luxemburg
Antonia of Luxembourg.jpg
Світлина принцеси Антонії роботи Франца Ґрайнера, 1918
Ім'я при народженні Антонія Роберта Софія Вільгельміна
Прізвисько Тоні
Народилася 7 жовтня 1899(1899-10-07)[1]
Schloss Hohenburgd, Ленггріс
Померла 31 липня 1954(1954-07-31)[1] (54 роки)
Ленцерхайде[2]
Поховання Рим
Країна Flag of Luxembourg.svg Люксембург
Діяльність аристократка
Титул кронпринцеса Баварії
Рід House of Nassau-Weilburgd
Батько Вільгельм IV
Мати Марія Анна Португальська
Брати, сестри Princess Hilda of Luxembourgd, Софія Люксембурзька, Шарлотта, Марія-Аделаїда і Princess Elisabeth of Luxembourgd
У шлюбі з Рупрехт Баварський
Діти Princess Irmingard of Bavariad, Prince Heinrich of Bavariad, Princess Editha of Bavariad[1], Princess Hilda of Bavariad[1], Princess Gabriele of Bavariad[1] і Princess Sophie, Duchess of Arenbergd[1]
Нагороди
орден Золотого лева Нассау Order of Adolphe of Nassau орден «За заслуги» Баварської корони Орден Святої Єлизавети Орден Луїзи

БіографіяРедагувати

Народилась 7 жовтня 1899 року в замку Гогенбург в Ленггрісі. Була четвертою дитиною та четвертою донькою в родині кронпринца Люксембургу Вільгельма та його дружини Марії Анни Португальської. Мала старших сестер Марію-Аделаїду, Шарлотту та Хільду й молодших — Єлизавету та Софію. Своє ім'я отримала на честь тітки Антонії Португальської. В родині дівчинку кликали Тоні. Серед сестер вона вирізнялася талантом гри на фортепіано.

 
Світлина 1921 року

У 1905 році батько став великим герцогом Люксембургу, а у 1912 році пішов з життя. Матір більше не одружувалась, до повноліття Марії-Аделаїди вона виконувала функції регентки.

20 лютого 1918 відбулися заручини Антонії, яка вважалася найкрасивішою з люксембурзьких принцес, із баварським кронпринцом Рупрехтом. Офіційно про них оголосили 26 серпня. Наречений був удівцем і мав сина-підлітка від першого шлюбу. Незабаром заручини були розірвані з політичних причин. Незважаючи на це, мати Антонії влаштувала зустріч пари влітку 1920 року, після чого між ними спалахнуло взаємне кохання. Антонія казала, що «кохає Рупрехта більше за життя», а кронпринц стверджував, що любов до принцеси змусила його знову відчути себе молодим. У лютому 1921 року було оголошено про повторні заручини, за кілька місяців пара побралися. Люксембурзький парламент схвалив цей союз з перевагою всього у два голоси.[3]

 
Із Рупрехтом, світлина Франца Ґрайнера

Вінчання 21-річної Антонії та 51-річного Рупрехта пройшло 7 квітня 1921 у замку Гогенбург в Ленггрісі. Провів його папський нунцій Еудженіо Пачеллі. Цивільний шлюб зареєстрували там же за день перед релігійною церемонією. Оселилися молодята в палаці Лейхтенберг у Мюнхені, літо проводили у замку Берхтесгаден у Баварії та замку Берг в Люксембурзі. Також відвідували замки Лойштеттен, Вільденварт і Гоеншванґау. У них народилося шестеро дітей:

  • Генріх (19221958) — був одружений з Анною Марією де Люстрак, дітей не мав, загинув в автокатастрофі;
  • Ірмінгард (19232010) — дружина баварського принца Людвіга, мала трьох дітей;
  • Едіта (19242013) — була двічі одружена, мала шестеро дітей;
  • Гільда (19262002) — дружина Хуана Локетта і де Лояза, мала четверо дітей;
  • Габріела (19272019) — дружина герцога фон Крой Карла, мала трьох дітей;
  • Софія (нар. 1935) — удова герцога Аренберзького Жана Енгельберта,[4] має п'ятеро дітей.

Рупрехт з неприязню ставився до Гітлера та нацистів, і у 1930-х подружжя відправило дітей вчитися до Англії, аби ті не змогли вступити до будь-яких нацистських молодіжних груп. Коли в 1939 році почалася Друга світова війна, Антонія з дітьми були в Брюсселі. Сім'я була змушена тікати через політичну позицію Рупрехта. Велика герцогиня Шарлотта могла забезпечувати сестру, доки сама не виїхала з континентальної Європи у 1940 році. Антонія з сім'єю кілька разів змінювали місце проживання, поки не оселилися у Флоренції.[5]

 
У колі родини наприкінці 1930-х років

Згодом з Італії родина виїхала до Угорщини. Коли Німеччина окупувала угорські території у жовтні 1944 року, принцеса із дітьми потрапили в полон. Антонія була ув'язнена в концтаборі Заксенгаузен, а на початку квітня 1945 року — переведена до Дахау. 29 квітня табір було звільнено американськими військами. Принцеса після перенесених страждань дала клятву більше не повертатися до Німеччини.

Здоров'я Антонії було підірване перебуванням у концтаборах. Влітку 1954 року вона допомагала молодшій доньці Софії готуватися до весілля, коли в середині липня отримала звістку, що її дочка Едіта разом із чоловіком потрапили в аварію. Едіта вижила, але зазнала серйозних травм, її чоловік загинув на місці. Антонія не змогла оговтатися від перенесеного удару і пішла з життя 31 липня 1954 у Ленцергайде в Швейцарії.

Була похована в Римі.[6] Серце зберігається окремо в каплиці Альтеттінгу.[7]

Софія вийшла заміж у січні 1955 року. Рупрехт пережив дружину на рік.

НагородиРедагувати

ТитулиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Вільгельм Нассауський
 
 
Луїза Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
 
Фрідріх Август Ангальт-Дессау
 
 
Марія Луїза Гессен-Кассельська
 
 
Жуан VI
 
 
Карлота Жоакіна Іспанська
 
 
Костянтин цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг
 
 
Агнеса Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адольф I
 
 
 
 
 
 
Адельгейда Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
 
Мігель I
 
 
 
 
 
 
Аделаїда Льовенштайн-Розенберг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Португальська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антонія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #131605119 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Весілля Антонії Люксембурзької та Рупрехта Баварського [1] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Помер герцог Аренберзький [2] [Архівовано 11 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. 120 років тому народилася Антонія Люксембурзька [3] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Санта Марія де Навічелла [4] [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Каплиця в Альтеттінгу [5] [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Jean Louis Schlim, Antonia von Luxemburg. Bayerns letzte Kronprinzessin. LangenMüller, München 2006, ISBN 3-7844-3048-1.

ПосиланняРедагувати