Антоніо Рюдігер
Анто́ніо Рю́дігер (нім. Antonio Rüdiger, нар. 3 березня 1993, Берлін) — німецький футболіст, центральний захисник мадридського «Реалу» та збірної Німеччини
Антоніо Рюдігер | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 3 березня 1993 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||
Берлін, Німеччина | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 190 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 85 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Німеччина[1] | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний захисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Реал Мадрид» | |||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 22 | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
2000–2002 2002–2005 2005–2006 2006–2008 2008–2011 2011–2012 |
«Спербер Нойкелльн» «Тасманія» (Берлін) «Нойкелльнер Спортфройнде 1907» «Герта» (Целендорф) «Боруссія» Д «Штутгарт» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
ред.Народився 3 березня 1993 року в місті Берлін. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Герта» (Целендорф) та «Боруссія» (Дортмунд)
2010 року Рюдігер потрапив в академію «Штутгарта» і з наступного року став залучатись до матчів дублюючої команди. У складі клубу «Штутгарт II» він дебютував 23 липня 2011 року в матчі розіграшу Третьої німецької ліги проти «Армінії» з Білефельда (2:1)[2].
29 січня 2012 року Рюдігер дебютував за основну команду „Штутгарта“ в домашньому матчі проти менхенгладбахської „Боруссії“. Свій перший матч за „швабів“ у єврокубках він провів 4 жовтня 2012 року у груповому етапі Ліги Європи проти „Мольде“ (0:2).
Після того як у січні 2013 року команду покинув основний центральний захисник Франсіско Родрігес, Рюдігер частіше став залучатись до матчів головної команди. 19 квітня 2013 року Рюдігер продовжив свій контракт з „Штутгартом“ до червня 2017 року і став виходити на поле у випадку, якщо хтось з основної пари центрбеків Сердар Таскі—Георг Нідермаєр мали ушкодження або дискваліфікацію. Після переходу Таскі став основним гравцем „швабів“.
17 серпня 2015 року перейшов за 4 млн євро на правах оренди до кінця сезону в „Рому“, яка отримала право протягом цього часу викупити контракт гравця за 9 млн євро[3]. Дебютував за нову команду 12 вересня 2015 року в матчі Серії А проти „Фрозіноне“ (2:0), а через чотири дні німець дебютував і в Лізі чемпіонів, зігравши в першому турі групового етапу проти „Барселони“ (1:1).
Провівши протягом сезону 37 матчі за «вовків» в усіх турнірах, переконав керівництво римського клубу в доцільності активувати опцію викупу його контракту і 30 травня 2016 року уклав з «Ромою» чотирічний контракт.
Проте провівши лише сезон як повноцінний гравець «Роми», залишив команду, перейшовши до лондонського «Челсі», який сплатив за трансфер німецького захисника 29 мільйонів фунтів і уклав з ним п'ятирічну угоду. У своєму першому сезоні в Лондоні провів за нову команду 45 матчів у всіх турнірах і здобув у її складі свій перший клубний трофей — Кубок Англії 2017/18. У наступному сезоні він разом з «Челсі» виграв Лігу Європи. В сезоні 2019/20 дійшов до фіналу Кубку Англії 2019/20. В сезоні 2020-21 виграв разом з клубом Лігу чемпіонів.
Влітку 2022 року перейшов до мадридського «Реалу». Перший гол забив в рамках групового етапу Ліги Чемпіонів УЄФА 2022-23 у ворота Шахтаря».
Виступи за збірні
ред.2010 року дебютував у складі юнацької збірної Німеччини. За три роки взяв участь у 21 матчі на юнацькому рівні, відзначившись 5 забитими голами.
Протягом 2012–2013 років залучався до складу молодіжної збірної Німеччини, разом з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2013 року, на якому німці не змогли вийти з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 1 гол.
13 травня 2014 року разом з дванадцятьма іншими футболістами дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини у товариській грі проти збірної Польщі (0:0)[4]. В подальшому з різним ступенем регулярності залучався до товариських і відбіркових матчів національної команди.
2017 року був учасником тогорічного Кубка конфедерацій, на якому був основним захисником німецької збірної, яка вийшла переможцем цього турніру.
4 червня 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у тогорічному чемпіонаті світу в Росії.
Статистика виступів
ред.Статистика клубних виступів
ред.Станом на 22 травня 2022 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
січ.-черв. 2012 | «Штутгарт» | БЛ | 1 | 0 | КН | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 1 | 0 |
2012–13 | БЛ | 16 | 0 | КН | 4 | 0 | ЛЄ | 4 | 0 | - | - | - | 24 | 0 | |
2013–14 | БЛ | 30 | 2 | КН | 1 | 0 | ЛЄ | 4 | 0 | - | - | - | 35 | 2 | |
2014–15 | БЛ | 19 | 0 | КН | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 20 | 0 | |
Усього за «Штутгарт» | 66 | 2 | 6 | 0 | 8 | 0 | - | - | 80 | 2 | |||||
2015–16 | «Рома» | A | 30 | 2 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | - | - | - | 37 | 2 |
2016–17 | A | 26 | 0 | КІ | 4 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 0+5 | 0+0 | - | - | - | 35 | 0 | |
Усього за «Рому» | 56 | 2 | 5 | 0 | 11 | 0 | - | - | 72 | 2 | |||||
2017–18 | «Челсі» | ПЛ | 27 | 2 | КА+КЛ | 6+5 | 0+1 | ЛЧ | 6 | 0 | СА | 1 | 0 | 45 | 3 |
2018–19 | ПЛ | 33 | 1 | КА+КЛ | 2+4 | 0 | ЛЄ | 4 | 0 | СА | 1 | 0 | 44 | 1 | |
2019–20 | ПЛ | 20 | 2 | КА+КЛ | 4+0 | 0 | ЛЧ | 2 | 0 | СУ | 0 | 0 | 26 | 2 | |
2020–21 | ПЛ | 19 | 1 | КА+КЛ | 4+0 | 0 | ЛЧ | 11 | 0 | - | - | - | 34 | 1 | |
2021–22 | ПЛ | 34 | 3 | КА+КЛ | 5+3 | 0+1 | ЛЧ | 9 | 1 | СУ+КЧС | 1+2 | 0 | 54 | 5 | |
Усього за «Челсі» | 133 | 9 | 33 | 2 | 32 | 1 | 5 | 0 | 203 | 12 | |||||
Усього за кар'єру | 255 | 13 | 44 | 2 | 51 | 1 | 5 | 0 | 355 | 16 |
Статистика виступів за збірну
ред.Станом на 29 березня 2022 року
Титули і досягнення
ред.- Володар Кубка конфедерацій (1): 2017
- Володар кубка Англії (1):
- Переможець Ліги Європи УЄФА (1):
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2):
- Переможець Суперкубка УЄФА (2):
- Переможець Клубного чемпіонату світу (1):
- Переможець Клубного чемпіонату світу (1):
- Чемпіон Іспанії (1):
- Володар кубка Іспанії (1):
- Володар суперкубка Іспанії (1):
Особисте життя
ред.Батько футболіста — Матіас Рюдігер, етнічний німець, а мати Лілі родом з Сьєрра-Леоне. Зведений брат Антоніо — Сар Сенесіє[en], також професійний футболіст, грав за молодіжну збірну Німеччини на чемпіонаті світу 2005 року[5].
Примітки
ред.- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Official match report: Arminia Bielefeld - VfB Stuttgart 1:2 (1:0) (нім.). Німецький футбольний союз. 23 липня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 15 грудня 2015.
- ↑ Roma complete Rüdiger signing. asroma.it. A.S. Roma. 19 August 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 19 August 2015.
- ↑ Germany 0-0 Poland. www.goal.com. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 May 2014.
- ↑ Antonio Rüdiger: "Manchmal musst du volles Risiko gehen" (German) . Німецький футбольний союз. 24 лютого 2012. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2012.
Посилання
ред.- Антоніо Рюдігер на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Антоніо Рюдігер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |