Антонін Запотоцький

чеський політик

Антонін Запотоцький (чеськ. Antonín Zápotocký 19 грудня 1884, Заколани, біля Кладно — 13 листопада 1957, Прага) — чехословацький державний діяч, комуніст. Обіймав посади прем'єр-міністра Чехословаччини в 19481953 і Президента Чехословаччини в 19531957 роках.

Антонін Запотоцький
чеськ. Antonín Zápotocký Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 грудня 1884(1884-12-19)[4][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Заколаниd[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 листопада 1957(1957-11-13)[1][2][…] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Чехословаччина[1][8][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняStrašnice Crematoriumd і Цвинтар Виноградиd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австро-Угорщина
 Перша чехословацька республіка
 ЧССР Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняQ115808698? Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, політик, профспілковий діяч, капо, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчеська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрезидент Чехословаччини[d] і Прем'єр-міністр Чехословаччиниd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЧеська соціал-демократична партія і Комуністична партія Чехословаччини Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЛадіслав Запотоцькийd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиBarbora Zápotockád Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMarie Zápotockád Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
IMDbID 8679690 Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився в сім'ї чеського соціал-демократа Ладіслава Запотоцького (18521916). У 19001921 був членом Чехословацької соціал-демократичної робітничої партії (ЧСДРП), прихильник лівого крила. У 1921 році був одним із засновників (разом з К. Готвальдом) Комуністичної партії Чехословаччини, обраний членом її ЦК. У 19221929 роках  обіймав посаду секретаря ЦК партії. Член Політбюро (з 1954 Президії) ЦК КПЧ у 19291939 і з 1945 року. Кандидат у члени Виконкому Комінтерну з 1935 (19281937 член Виконкому Профінтерну).

 
Антонін Запотоцький у 1947 році

Під час Другої світової війни був заарештований і направлений у табір Заксенгаузен, де обіймав посаду капо. Після війни уряд Нідерландів вимагав видачі Запотоцького за звинуваченням у співучасті в смерті деяких ув'язнених[10].

У повоєнній Чехословаччині разом з 1-м секретарем ЦК КПЧ Клементом Готвальдом проводив репресії і показові процеси (зокрема, над Рудольфом Сланським, взявши безпосередню участь у його арешті, та іншими діячами комуністичного руху). Після смерті Готвальда вступив на посаду президента країни. При ньому був продовжений жорсткий курс Готвальда, повної реабілітації репресованих не було, тривали нові репресії (зокрема, в 1954 році був засуджений Густав Гусак), хоча режим Запотоцького відрізнявся відмовою від показових процесів. Виступав проти форсованого курсу на колективізацію, за пріоритет державних органів над партійними з приводу чого мав розбіжності з Антоніном Новотним. У романі чеського письменника Яна Козака «Гніздо Лелеки» описується радісна реакція словацьких селян на промову Запотоцького від 2 серпня 1953 року: «Пан президент дозволив нам господарювати як ми хочемо». При Запотоцькому Чехословаччина уклала в 1955 році з Єгиптом  угоду про постачання зброї (т. зв. «празька операція»), що знаменувало початок зближення арабського світу з соціалістичним табором. Прага також поставила в 1954 році зброю режиму гватемальського президента Арбенса, що послужило приводом для втручання США у внутрішні справи Гватемали. Автор романів з історії чеського робітничого руху: «Постануть нові бійці», «Буремний 1905 рік», «Червона заграва над Кладно», «Світанок».[11]

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Запотоцкий Антонин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118808303 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Find a Grave — 1996.
  6. а б The Fine Art Archive — 2003.
  7. Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
  8. Чеська національна авторитетна база даних
  9. BillionGraves — 2011.
  10. BBCCzech.com. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 9 серпня 2018.
  11. Биография на сайте Президента Чешской Республики. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2018.
  12. Список кавалеров ордена Клемента Готвальда (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2018. [Архівовано 2016-08-22 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.