Антоніно Тоскано

Антоніно Тоскано (італ. Antonino Toscano, 19.07.1887, Агрідженто - 13.12.1941, Середземне море) - італійський адмірал. Ніс службу у Королівських військово-морських силах Італії під час Другої світової війни.

Антоніно Тоскано
Antonino Toscano
Antonino Toscano.jpg
Народження 19 липня 1887(1887-07-19)
Агрідженто, Сицилія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Смерть 13 грудня 1941(1941-12-13) (54 роки)
Середземне море
Країна Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Приналежність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Вид збройних сил Військово-морські сили
Звання Адмірал
Війни / битви Італійсько-турецька війна
Перша світова війна
Друга світова війна
Середземномор'я
Нагороди Valor militare silver medal BAR.svg
Срібна медаль «За військову доблесть»
Valor militare gold medal BAR.svg
Золота медаль «За військову доблесть»

ЖиттєписРедагувати

Антоніно Тоскано народився 19 липня 1887 року в Агрідженто, Сицилія. У 1905 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1909 році в званні гардемарин. У 1911 році отримав звання молодшого лейтенанта, ніс службу на міноносці «Асторе». Брав участь в італійсько-турецькій війні. 18-19 липня 1912 року брав участь в бою в Дарданеллах|, за що був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».

У 1915 році отримав звання лейтенанта. Під час Першої світової війни командував міноносцем «69 PN», брав участь у багатьох боях. У 1919 році брав участь в окупації Албанії.

У 1922 році отримав звання капітана III рангу. З 1926 році працював викладачем в Академії аеронавтики в Казерті. У листопаді 1926 року тримав звання капітана II рангу. Надалі викладав у Військово-морському інституті в Ліворно. У 1939 році отримав звання капітана I рангу, а згодом - контр-адмірала.

З початком Другої світової війни Антоніно Тоскано отримав звання дивізійного адмірала і призначений командувачем 4-ї дивізії крейсерів. Флагманським кораблем адмірала був крейсер «Альберіко да Барбіано».

ЗагибельРедагувати

Докладніше: Бій біля мису Бон

12 грудня 1941 року з Італії в Північну Африку вирушив конвой у складі крейсерів «Альберіко да Барбіано», Альберто да Джуссано» і міноносця «Чіньйо», які мали доставити паливо і боєприпаси.

Адмірал Каннінгем відправив 11 грудня на перехоплення флотилію есмінців (британські «Сикх» , «Маорі», «Ліджен» та голландський «Ісаак Свірз»). Есмінці здійснювали перехід з Гібралтару в Александрію і можливості перехоплення італійського конвою були мінімальними. За розрахунками, навіть незважаючи на збільшення швидкості, британські кораблі не встигали наздогнати італійський конвой. Але командування італійського флоту віддало наказ крейсерам повертатись у випадку, якщо конвой буде помічений літаками-розвідниками.

Коли конвой був помічений британським розвідником, кораблі повернули назад. Флотилії зустрілись біля мису Бон. Бій розпочався близько 03:25 ночі і тривав 2 хвилини. В італійські крейсери влучило декілька торпед. Бензин, розміщений у бочках на палубах, загорівся, і незабаром «Альберто да Джуссано» та «Альберіко да Барбіано» затонули. Загалом загинуло більше 900 чоловік, в тому числі, адмірал Тоскано та весь його штаб, а також капітан крейсера Джорджо Родоканаккі.

Джорджо Родоканаккі і Антоніно Тоскано посмертно були нагороджені Золотою медаллю «За військову доблесть».

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати