Відкрити головне меню

Антоній Болеслав Добровольський

польський географ та педагог, дослідник Антарктики

Антоній Болеслав Добровольський (пол. Antoni Bolesław Dobrowolski; нар. 6 червня 1872, Дворшовиці-Костельні — пом. 27 квітня 1954, Варшава) — польський геофізик, метеоролог, науковий дослідник. Творець окремої галузі знань — кріології.

Антоній Болеслав Добровольський
Antoni Boleslaw Dobrowolski Polish explorer.jpg
Народився 6 червня 1872(1872-06-06)[1][2]
Дворшовіце-Косьцельне, Ґміна Нова Бжезниця, Паєнчанський повіт, Лодзинське воєводство, Польща
Помер 27 квітня 1954(1954-04-27)[1][2] (81 рік)
Варшава, ПНР
Поховання Військові Повонзки
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність мандрівник-дослідник, географ, фізик, метеоролог
Галузь Геофізика
Alma mater Льєзький університет
Членство Польська академія наук
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народившись у нужденній сім'ї, він із 12-річного віку, бувши учнем гімназії у Варшаві, заробляв собі на прожиток, навчаючи молодших школярів. Його причетність до нелегальної політичної діяльності поляків обернулася трирічним строком ув'язнення на Кавказі, але через два роки він утік у Швейцарію,[3] де почав здобувати вищу освіту, а ще через рік, у 1895, опинився у Бельгії, де вступив в університет у місті Льєж[4].

Ще бувши студентом біології, фізики та хімії Льєзького університету[5], взяв участь у Бельгійській антарктичній експедиції (1897—1899) як помічник метеоролога. Спочатку Генрик Арцтовський, який відав фізичними спостереженнями, безуспішно переконував командира експедиції Адрієна де Жерлаша взяти його з собою, але коли їхньому кораблю «Бельжика» довелося повернутися в Остенде на ремонт, а судновий лікар і один матрос звільнилися, з Добровольським підписали контракт на роботу матросом.

Одначе вже в березні 1898 року його значний науковий внесок спонукав де Герлаша офіційно клопотатися за нього. Тоді ж експедиційний корабель «Бельжика» затерло льодами у морі Беллінсгаузена; учасники експедиції провели першу, тринадцятимісячну зимівлю в Антарктиді[6]. Таким чином, Добровольський разом з Арцтовським були першими, хто провів цілорічні метеорологічні та гідрографічні спостереження Антарктики. Крім того, він вивчав кристалографію льоду та світлові явища в льодових хмарах. Ці дані дозволили йому написати монументальний трактат про кристалографію льоду та снігу. Він також автор єдиної оригінальної польської праці про полярні експедиції.

Після повернення з Антарктики він отримав у Бельгії стипендію на вивчення своїх вислідів, працював у бельгійському полярному бюро у Брюсселі[7] а також співробітничав із Жоржем Лекуантом у Королівській обсерваторії Бельгії.[4][8][9]

1907 року на хвилі амністії для політичних емігрантів, оголошеної царем Миколою II, повернувся у Польщу, де пропрацював учителем до 1914 року. З 1914 до 1917 року був науковим стипендіатом у Швеції, де вів дослідження атмосферного льоду та кристалографії льоду. 1917 року повернувся у Варшаву. Працював у польському освітньому відомстві.

У 1927—1929 рр. був директором Державного метеорологічного інституту. З 1929 до 1949 року очолював Товариство геофізиків. Був ініціатором створення Варшавської сейсмологічної обсерваторії. Керував польськими науково-дослідними роботами протягом другого полярного року (1932—1933). Згодом організував наукову експедицію на острів Ведмежий[5].

Окрім геофізичних досліджень Добровольський займався також педагогікою. З 1927 до 1938 року був професором загальної педагогіки Вільного польського університету[10], в 1946—1954 роках — професором педагогіки Варшавського університету. З 1952 року був дійсним членом Польської академії наук[11].

Природодослідник і гуманістРедагувати

Окрім природничих наук, Антоній Добровольський захоплювався гуманізмом і філософією[12]. Критично ставився до вкладу польської наукової думки у світові здобутки світу минулих століть[13]. Наголошував на необхідності суспільної просвіти та фінансування наукових досліджень. Мав негативне ставлення до будь-яких релігій, називаючи їх магіомістикою. Вважав, що за пізнавальністю вони є нічого не вартими вигадками[14].

Увічнення пам'ятіРедагувати

На його честь названо неробочу польську дослідницьку станцію в оазі Бангера, острів в архіпелазі Палмера, пік і льодовик на острові Кінг-Джордж[8][15], а також вулицю у варшавському районі Бемово[16].

ПублікаціїРедагувати

 
Могила А. Б. Добровольського на Військових Повонзках
  • Wyprawy polarne (1914)
  • Drogowskazy (1918)
  • Historia naturalna lodu (1923)
  • Mój życiorys naukowy (1928, 1958)
  • Zagadnienia szkoły powszechnej jako zasadnicze zagadnienie naszej cywilizacji (1932)
  • Życie w krainach lodu (1932)
  • Męczennicy polarni (1933)
  • Najpiękniejsze klejnoty natury. Kryształki lodu i zagadnienie piękna (1946)
  • Wspomnienia z wyprawy polarnej (1950)
  • Pisma pedagogiczne t. 1-3 (1958—1964)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122684672 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Arctowski.pl - Antoni Bolesław Dobrowolski (1872-1954). www.arctowski.pl. Процитовано 2018-03-02. 
  4. а б Barry, R.G.; Jania, J.; Birkenmajer, K. (April 2011). A. B. Dobrowolski – the first cryospheric scientist – and the subsequent development of cryospheric science. History of Geo- and Space Sciences 2: 75–79. doi:10.5194/hgss-2-75-2011. 
  5. а б Biogram Dobrowolskiego na stronie Szkoły Podstawowej w Dworszowicach Kościelnych (pl). Процитовано 14 września 2010. 
  6. Antoni Bolesław Dobrowolski (1872-1954) na stronie Arctowski.pl (pl). Процитовано 14 września 2010. 
  7. Leszek Wysznacki, Edmund Grzybowski, ред. (1970). Żoliborz. Krajowe Wydawnictwo Czasopism RSW "Prasa". с. s. 48. 
  8. а б Machowski, Jacek (1998). Contribution of H. Arctowski and A. B. Dobrowolski to the Antarctic Expedition of Belgica (1897-1899). Polish Polar Research 19 (1–2): 15–30. 
  9. Kløver, Geir O., ред. (2010). Antarctic Pioneers. The Voyage of the Belgica 1897-99. Oslo, Norway: The Fram Museum. с. 119. ISBN 978-82-8235-007-5. 
  10. Wolna Wszechnica Polska. W: Szkoły wyższe Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa: 1930, s. 315. 
  11. Członkowie PAN: Skorowodz
  12. Antoni Bolesław Dobrowolski «Mój życiorys naukowy», Zakład Narodowy im. Ossolińskich, wyd. I, Wrocław 1958 s. V (Wstęp).
  13. Antoni Bolesław Dobrowolski «Mój życiorys naukowy», Zakład Narodowy im. Ossolińskich, wyd. I, Wrocław 1958 s. VI (Wstęp).
  14. Antoni Bolesław Dobrowolski «Mój życiorys naukowy», Zakład Narodowy im. Ossolińskich, wyd. I, Wrocław 1958 s. 264—265, 266—268.
  15. Composite Gazetteer of Antarctica. Scientific Committee on Antarctic Research. Процитовано March 26, 2013. 
  16. UM st. Warszawy, nazewnictwo, obiekty. www.ulice.um.warszawa.pl. Процитовано 2017-0508.