Антонович Максим Олексійович
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2020) |
| Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2010) |
Макси́м Олексі́йович Антоно́вич (30 квітня 1835, Білопілля — листопад 1918) — філософ-матеріаліст, демократ, просвітник, літературний критик і природознавець.
| Антонович Максим Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 квітня (9 травня) 1835 Білопілля, Білопільська волость, Сумський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
| Помер |
14 листопада 1918[1] (83 роки) Петроград, Російська СФРР |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | журналіст, філософ, літературний критик, перекладач |
| Alma mater |
Харківська духовна семінарія (1855) Санкт-Петербурзька духовна академія (1859) |
 Антонович Максим Олексійович у Вікісховищі | |
Народився в місті Білопіллі Харківської губернії. Закінчивши Охтирське духовне чоловіче училище, Харківську духовну семінарію і Петербурзьку духовну академію, Антонович відмовився від духовного сану і виступав на боці революційної демократії як войовничий матеріаліст-атеїст, як палкий пропагандист природничо-наукових знань і прихильник селянської революції. В працях «Два типи сучасних філософів», «Про геґелівську філософію», «Сучасна філософія» та інших Антонович рішуче викривав монархічно-ліберальну ідеологію, виступав проти ідеалізму і релігії. Він гнівно плямував релігійно-містичну філософію реакційних[джерело?] професорів Київського університету (Гогоцького та інших) і Київської духовної академії (Юркевича та інших).
З 1859 працював у «Современнике».
В галузі літературної критики Антонович відстоював ідеї критичного реалізму Миколи Чернишевського і Миколи Добролюбова, гостро критикував реакційну ідеалістичну теорію «чистого мистецтва».
Як природознавець Антонович відомий оригінальними дослідженнями геологічної будови Прибалтики і Фінляндії, працями «Льодовикова гіпотеза і льодовикові явища в Фінляндії і в Повенецькому повіті» (1876), «Чарлз Дарвін і його теорія» (1896) та іншими. Чернишевський, Добролюбов, Плеханов високо цінували діяльність Антоновича, яка зміцнювала матеріалістичну традицію у вітчизняній філософії, природознавстві та естетиці.
Праці ред.
- «Два типи сучасних філософів»,
- «Про геґелівську філософію»,
- «Сучасна філософія»
- «Льодовикова гіпотеза і льодовикові явища в Фінляндії і в Повенецькому повіті» (1876);
- «Чарлз Дарвін і його теорія» (1896)
Примітки ред.
- ↑ Антонович Максим Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела та література ред.
- Пустарнаков В. Ф. Антонович Максим Олексійович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 107. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Л. Г. Рева. Антонович Максим Олексійович [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Прес-центр[недоступне посилання з травня 2019]