Антипов Анатолій Олександрович

Анатолій Олександрович Антипов (22 січня 1959, Павловський Посад, Московська область, СРСР) — радянський хокеїст, нападник. Переможець молодіжного чемпіонату світу. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.

Ice hockey pictogram.svg
Анатолій Антипов
Особові дані
Народження 22 січня 1959(1959-01-22) (61 рік)
Павловський Посад, СРСР
Зріст 176 см
Позиція центральний нападник
Юнацькі клуби
«Кристал» (Електросталь)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1977–1981 СРСР «Динамо» (Рига) 160 (35)
1981–1990 СРСР «Динамо» (Москва) 365 (128)
1990–1992 Австрія «Фельдкірх» 79 (53)
1992–1994 Німеччина «Ратінген» 101 (30)
1994–1999 Німеччина «Вільгельмсгафен» 232 (144)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1980–1990 СРСР СРСР 10 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2008 Росія «Динамо» (Москва)
2010–2011 Росія «Динамо» (Твер)
2013–2017 Росія «Динамо» (Балашиха)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивна кар'єраРедагувати

Хокеєм почав займатися в рідному Павловському Посаді. В місті була своя команда майстрів, яка називалася «Текстильник» і виступала у класі «Б» і першості Московської області. На молодіжному чемпіонаті СРСР грав за «Кристал» з сусідньої Електросталі. На цьому турнірі його помітив Віктор Тихонов і запросив до ризького «Динамо». Спочатку молодий гравець виступав за друголіговий «Латвіяс Берзс» і молодіжний склад «Динамо». У цьому статусі перебував недовго, ветеран Олександр Клиншов поступив до вищої школи тренерів, і з'явилася вакансія в основному складі. Під керівництвом наступника Тихонова Евальда Грабовського[pl] відіграв у чемпіонаті 1977/1978 32 матчі з 36-ти, відзначився трьома голами та результативною передачею. Всього за латвійську команду виступав чотири сезони, в останньому — його партнерами були Гельмут Балдеріс і Анатолій Ємельяненко.

1979 року став чемпіоном світу серед молодіжних команд. На турнірі грав в одній ланці з «армійцем» Володимиром Крутовим і «торпедівцем» В'ячеславом Р'яновим[ru]. У складі національної команди дебютував 16 грудня наступного року. У рамках міжнародного турніру на призи газети «Известия» була здобута перемога над фіннами (10:0). На турнірі зіграв ще два матчі проти команди Чехословаччини, у фіналі з його передачі Олександр Мальцев закинув переможну шайбу у ворота Карела Ланга[en]. У грудні-січні збірна Радянського Союзу перебувала у Нідерландах, де провела серію матчів. Анатолій Антипов брав участь у чотирьох офіційних іграх проти збірної Нідерландів, відзначився двома закинутими шайбами[1].

У сезоні 1980/1981 перейшов до московського «Динамо». У його складі ставав неодноразовим призером чемпіонатів, грав у фіналах Кубка СРСР і Кубка ліги. Восени 1982 року викликався до другої збірної на міжнародний турнір газети «Ленінградська правда», де його команда стала чемпіоном. 1983 року «динамівці» здобули перемогу у найстарішому міжнародному турнірі — Кубку Шпенглера. В сезоні 1989/1990 команда Антипова потіснила з першого місця «армійців», які перемогли у 13 турнірах поспіль. 1990 року вирішив продовжити кар'єру за кордоном, всього в чемпіонатах СРСР провів 525 матчів і закинув 163 шайби.

У 80-х роках збірна здебільшого комплектувалася з двох ланок ЦСКА, по одній — московських «Динамо», «Спартака» і горківського «Торпедо». Тому вдруге до національної збірної отримав виклик через дев'ять років. У цей час команда готувалася до чемпіонату світу 1990 року, у трійці з Юрієм Леоновим і Олегом Знарком грав проти команд Фінляндії і Швеції.

У 90-х захищав кольори австрійського «Фельдкірха», німецьких «Ратінгена» і «Вільгельмсгафена» (друга-третя бундесліга).

Тренерську діяльність розпочав у московському «Динамо», у грудні 2006 року очолював клуб. Далі працював з командами Молодіжної хокейної ліги або Вищої хокейної ліги.

ДосягненняРедагувати

  • Чемпіон світу серед молоді (1): 1979
  • Чемпіон СРСР (1): 1990
  • Другий призер (3): 1985, 1986, 1987
  • Третій призер (3): 1982, 1983, 1988
  • Фіналіст Кубка СРСР (1): 1988
  • Фіналіст Кубка ліги (1): 1989

СтатистикаРедагувати

Статистика виступів у лігових матчах:

Сезон Клуб Ліга І Г П О ШХ
1977/78 «Динамо» (Рига) Д1 32 3 1 4 18
1978/79 «Динамо» (Рига) Д1 36 6 3 9 24
1979/80 «Динамо» (Рига) Д1 43 6 9 15 27
1980/81 «Динамо» (Рига) Д1 49 20 13 33 38
1981/82 «Динамо» (Москва) Д1 44 21 13 34 58
1982/83 «Динамо» (Москва) Д1 35 9 5 14 20
1983/84 «Динамо» (Москва) Д1 40 15 5 20 32
1984/85 «Динамо» (Москва) Д1 29 4 15 19 16
1985/86 «Динамо» (Москва) Д1 40 19 13 32 26
1986/87 «Динамо» (Москва) Д1 38 13 6 19 20
1987/88 «Динамо» (Москва) Д1 49 18 18 36 34
1988/89 «Динамо» (Москва) Д1 44 15 16 31 31
1989/90 «Динамо» (Москва) Д1 46 14 13 27 26
1990/91 «Фельдкірх» Д1 37 27 22 49 42
1991/92 «Фельдкірх» Д1 42 26 32 58 23
1992/93 «Ратінген» Д1 45 14 34 48 42
1993/94 «Ратінген» Д1 56 16 31 47 47
Сезон Клуб Турнір І Г П О ШХ
1987/88 «Динамо» (Москва) КС 5 1 0 1
1988/89 «Динамо» (Москва) КЛ 4? 0 ? ? 4

У молодіжній збірній:

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1979 СРСР (молодіжна) МЧС   6 0 5 5 2

Статистика виступів у збірній:

Дата Місце Турнір Суперник Рахунок Голи
1 16.12.1980 Москва Приз «Известий»   Фінляндія 10:0 Білялетдінов, С. Макаров (2), Дроздецький, В. Голиков (2), Мальцев, Шалімов (2), Шепелєв
2 18.12.1980 Москва Приз «Известий»   Чехословаччина 4:5 Касатонов, Первухін, Крутов, Шалімов — Новий, Мартінець, Кокрмент[cs], Свозіл, Глінка
3 21.12.1980 Москва Приз «Известий»   Чехословаччина 6:2 Фетісов, Жлуктов (2), Мальцев, Шалімов, Шепелєв — Руснак, Мартінець
4 27.12.1980 Гронінген   Нідерланди 11:0 М. Макаров[en], Крутов, Жлуктов, Мальцев, Балдеріс (2), Варнаков (2), Капустін (2), Шалімов
5 28.12.1980 Розендал[en]   Нідерланди 10:2 Крутов, Дроздецький, С. Макаров (2), В. Голиков, Петров (2), Капустін (3) — Саріс, Коллард
6 30.12.1980 Гаага   Нідерланди 7:0 М. Макаров, С. Макаров, Дроздецький (2), Балдеріс, В. Голиков, Антипов
7 01.01.1981 Енсхеде   Нідерланди 8:0 Первухін, Дроздецький, С. Макаров, Варнаков, Шалімов, Шепелєв (2), Антипов
8 30.03.1990 Оулу   Фінляндія 9:6 Малахов, Кравчук, Татаринов, Бякін, Хомутов, Биков (2), Федоров, Давидов — Куусісто, Вуорі (2), Сумманен, Арбеліус, Хелмінен
9 03.04.1990 Лулео   Швеція 2:3 Татаринов, Буре — Бураковський, Гусс[de], Андерссон

Проти професіоналів з Національної хокейної ліги:

Дата Господарі Рахунок Гості
1 29.12.1985 «Калгарі Флеймс» 4:3 «Динамо» (Москва)[2]
2 04.01.1986 «Піттсбург Пінгвінс» 3:3 «Динамо» (Москва)
3 06.01.1986 «Бостон Брюїнс» 4:6 «Динамо» (Москва)
4 08.01.1986 «Баффало Сейбрс» 4:7 «Динамо» (Москва)
5 17.09.1989 «Динамо» (Москва) 7:2 «Вашингтон Кепіталс»[3]
6 29.12.1989 «Піттсбург Пінгвінс» 2:5 «Динамо» (Москва)[4]
7 31.12.1989 «Торонто Мейпл Ліфс» 4:7 «Динамо» (Москва)
8 03.01.1990 «Баффало Сейбрс» 4:2 «Динамо» (Москва)
9 06.01.1990 «Нью-Джерсі Девілс» 7:1 «Динамо» (Москва)
10 09.01.1990 «Бостон Брюїнс» 1:3 «Динамо» (Москва)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати