Антипкін Юрій Геннадійович

український вчений у галузі педіатрії

Юрій Геннадійович Антипкін (нар. 26 червня 1950, Київ) — вчений-клініцист у галузі педіатрії, академік Академії медичних наук України (2007), доктор медичних наук (1990), заслужений діяч науки і техніки України (2003), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004), Президент Асоціації педіатрів України, член Американської Академії педіатрів та Європейської Асоціації педіатрів.

Антипкін Юрій Геннадійович
Народився 26 червня 1950(1950-06-26) (72 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність лікар
Alma mater Київський медичний інститут
Ступінь доктор медичних наук[d]
Науковий керівник Лук'янова Олена Михайлівна
Відомий завдяки: Академік АМНУ (2007)
Нагороди
орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки

БіографіяРедагувати

Народився 26 червня 1950 року. У 1975 році закінчив Київський медичний інститут.

З 1975 року працює в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. З 1990 року — завідувач науково-практичного відділення з вивчення стану здоров'я дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. З 1995 року — перший заступник директора інституту. З 2005 року — директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Наукова діяльністьРедагувати

Основні напрямки наукової діяльності присвячені вивченню механізмів порушень кальцієвого гомеостазу та систем його регуляції в організмі вагітних жінок і дітей, створення класифікації, розробка методів профілактики і лікування хвороб, пов'язаних з D-гіповітамінозом; дослідженням показників здоров'я дітей, вивчення функціонального стану їх органів при дії різних екологічно шкідливих чинників; а також вивченню актуальних проблем дитячої пульмонології — розробка патогенетично обґрунтованих методів профілактики, реабілітації та лікування найпоширеніших захворювань органів дихання у дітей. Підготував 5 докторів та 14 кандидатів наук. Член редколегій науково-практичних журналів «Педіатрія, акушерство та гінекологія», «Перинатологія та педіатрія», «Український медичний часопис».

Наукові праціРедагувати

Автор більш як 350 наукових праць, з них 10 монографій, 3 підручники, 2 посібники для студентів та лікарів, 2 науково-популярні книжки, 14 авторських свідоцтв.

  • «Показники імунітету та кальцій-фосфорного обміну у дітей раннього віку, що хворіють на вітамін D-дефіцитний рахіт» (2000 р.);
  • «Особливості стану колагену і його взаємозв'язків у дітей. народжених після аварії на Чорнобильській атомній електростанції» (2000 р.);
  • «Follow up study of the immune systems of children and adolescents living around Chemobyl: evidence for maintenance of 131 Idependent autoimmune thyroid abnormalities 11-12 years after the Chemobyl accident»(2000 р.);
  • «Стан бронхіальної гіперчутливості у дітей визначається не тільки запальним процесом в дихальних шляхах» (2001 р.);
  • «Чернобыльская катастрофа: Состояние здоровья женщин и детей» (2003 р.);
  • «Ионизирующее излучение и иммунная система у детей» (2003 р.);
  • «Витамин D и его роль в обеспечении здорвья детей и беременных женщин» (2005 р.);
  • «Екосистема великого промислового міста України та діти першого року життя» (2005 р.);
  • «Перинатальні проблеми великого промислового міста України» (2007 р.)
  • Распространенность симптомов бронхиальной астмы среди детей, проживающих в трех городах Украины с неблагоприятной экологической обстановкой (2007 г.)
  • "Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей групи соціального ризику, шляхи подолання (2008 р.).

Нагороди та відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №24/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 

ПосиланняРедагувати