Вікіпедія

Антарктика під час Другої світової війни

Міжнародна конкуренція поширилася на континент Антарктиду у період Другої Світової війни, хоча в регіоні не було бойових дій. Під час прелюдії до війни нацистська Німеччина організувала Третю німецьку антарктичну експедицію 1938 року, щоб попередити територіальні претензії Норвегії на Землю Королеви Мод.[1] Експедиція послужила основою для нової німецької територіальної претензії під назвою Нова Швабія.[2] Через рік Експедиція Антарктичної служби Сполучених Штатів створила дві бази, які працювали протягом двох років, перш ніж були залишені[3]. Відповідаючи на ці дії та користуючись воєнним безладдям у Європі, сусідні країни Чилі та Аргентина висунули власні територіальні претензії. У 1940 році Чилі проголосила Чилійську антарктичну територію в районах, на які вже претендувала Велика Британія, тоді як Аргентина проголосила Аргентинську Антарктику в 1943 році, яка частково перекливалася з територією чилійської заявки.

Учасники операції «Табарін» розвантажує припаси у бухті Порт Локрой, 1944 рік.

У відповідь на дії Німеччини, Чилі, Аргентини та Сполучених Штатів Британія в 1943 році розпочала операцію «Табарін». Її метою було встановити постійну присутність і відстоювати територіальні претензії Великої Британії на залежні території Фолклендських островів, а також запобігти використанню території Крігсмаріне, яка часто використовувала віддалені острови як пункти зустрічі кораблів і підводних човнів. Існував також страх, що Японія може спробувати захопити Фолклендські острови.[4] Експедиція під керівництвом лейтенанта Джеймса Марра[5] покинула Фолклендські острови 29 січня 1944 року. Бази були створені на острові Десепшн, узбережжі Землі Грема та в затоці Хоуп. Дослідження, розпочаті операцією «Табарін», продовжувалися у наступні роки, і зрештою привели до формування Британської антарктичної служби.[6]

У повоєнний період тривала конкуренція між згаданими державами-претендентами на Антарктиду, а також Сполученими Штатами та Радянським Союзом. Наприкінці 1950-х років це змагання поступилося місцем створенню міжнародно-правової основи співпраці з шляхом укладання Договору про Антарктику та проведення Міжнародного геофізичного року.

Примітки ред.

  1. ↑ Widerøe, Turi. Annekteringen av Dronning Maud Land (норвезькою) . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19.01.2023.
  2. ↑ Murphy, D. T. (2002). German exploration of the polar world. A history, 1870–1940. Nebraska. с. 204.
  3. ↑ Bertrand, Kenneth J. (1971). Americans in Antarctica 1775–1948. New York: American Geographical Society.
  4. ↑ Operation Tabarin overview. British Antarctic Survey (en-GB) . Процитовано 19 січня 2023.
  5. ↑ Scott Polar Research Institute, Cambridge » Picture Library catalogue. www.spri.cam.ac.uk. Процитовано 19 січня 2023.
  6. ↑ History. British Antarctic Survey (en-GB) . Процитовано 19 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антарктика_під_час_Другої_світової_війни&oldid=39367021