Відкрити головне меню

Святий Ансе́льм Кентербері́йський, Ансельм з Аости (лат. Anselmus Cantuariensis, італ. Anselmo d'Aosta, фр. Anselme d'Aoste, Anselme du Bec, Anselme de Cantorbéry, *1033—†1109) — теолог і філософ італійського походження, бенедиктинець, архієпископ Кентерберійський з 1093 до 1109 року. Представник ранньої схоластики августинівського напрямку (вважається засновником схоластики), прихильник крайнього реалізму.

Ансельм Кентерберійський
лат. Anselmus Cantuariensis
фр. Anselme de Cantorbéry
Anselm of Canterbury.jpg
Основні відомості
Народження 1033(1033)
Аоста, Італія
Країна: Англо-Нормандська монархія
Конфесія: католицтво
Смерть: 1109(1109)
Кентербері, Англія
Місце поховання: Кентерберійський собор
Праці й досягнення
Рід діяльності: клірик, викладач
Основні інтереси: теологія, метафізика
Традиція/школа: схоластика
Титул: монах, абат, Архієпископ Кентерберійський
Значні ідеї: онтологічний доказ буття Божого
Значні роботи:
Попередники: Ланфранк, Арістотель
Послідовники: Ансельм Ланський, Тома Аквінський, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Wikiquote-logo.svg Висловлюваня у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

Народився в місті Аоста, викладав у школах Нормандії, більшу частину життя провів у Англії.

Бачив у вірі передумову раціонального знання: «вірую, щоб розуміти», був противником номіналізму. Розвинув онтологічне доведення буття Бога із самого поняття Бога. У боротьбі між світською владою і папством за інвеституру захищав ідеї Григорія VII про верховенство пап над світськими державцями, за що його двічі виганяли з Англії у 10871100 та 11031106 роках.

Помер у м. Кентербері і похований у Кентерберійському соборі.

ВшануванняРедагувати

ТвориРедагувати

  • Monologion (1076)
  • Proslogion (1077—1078)
  • De grammatico (1080—1085)
  • De veritate (1080—1085)
  • De libertate arbitrii (1080—1085)
  • De casu diaboli (1085—1090)
  • Cur Deus Homo (1094—1098)
  • Epistola de incarnatione Verbi
  • De processione Spiritus Sancti (1101)
  • De conceptu virginali et originali peccato
  • De concordia praescientiae, et praedestinationis, et gratiae Dei cum libero arbitrio

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати