Анрі Фантен-Латур
Анрі́ Фанте́н-Лату́р (фр. Henri Fantin-Latour; 17 січня 1836, Гренобль — 25 серпня 1904, Буре, Нормандія) — французький художник і графік (літограф, пастеліст) другої половини XIX ст.
Життєпис
ред.Мати художника — росіянка Єлена Найдьонова (1814—1867), що пошлюбилась із французьким художником. Батько — Теодор Фантен-Латур, художник. В родині були дві молодші сестри Анрі — Марі-Луїза-Елен та Наталі.
Художня освіта
ред.Перші художні навички сину прищепив батько. Горацій Лекок де Боабодран був його наступним керівником. 1854 року Анрі влаштувався у Школу красних мистецтв у Парижі. 1859 року він познайомився із художником Густавом Курбе, а потім два роки стажувався в його майстерні. На художню манеру молодого митця мав вплив реалізм, котрого він дотримувався більшу частину життя.
Це дивацьким чином збігалося з пам'яттю про академічне навчання і митець раз від разу повертався до створена алегорій або академічних сюжетів («Даная», «Венера і Амур», «Алегорія Безсмертя», «Спокуси св. Антонія»). Саме ці твори приваблюватимуть французьких прихильників течії символізм.
Анрі Фантен-Латур був сучасником французьких імпресіоністів. Але не розділяв їх теоретичних настанов, хоча у власних ескізах використовував їх техніку. Лише з декількома імпресіоністами його поріднювала зацікавленість у створенні натюрмортів (серед імпресіоністів натюрморти створювали Клод Моне, Каміль Піссарро, П'єр-Огюст Ренуар).
Гурток аквафортистів
ред.З серпня 1862 року знайомі і приятелі Анрі Фантен-Латура (Едуар Мане, Альфонс Легро, Фелікс Бракмон, Джеймс Вістлер, Йоган Бартольд Йонкінд) заснували в Парижі «Гурток аквафортистів»[11]. Мета гуртка — відродити призабуту техніку в художньому житті Парижа і популяризація як власних творів через друк офортів та популяризація самої техніки[12].
До створення офортів звернувся і Анрі Фантен-Латур, що також практикував створення пастелей та літографій. Хоча вони не головували в його творчості.
Смерть
ред.1876 року він узяв шлюб із жінкою-художницею Вікторією Дюбурж. Дружина з батьками мали невелику садибу у Нормандії. Художник проводив чимало часу в садибі родини. Там він і помер 1904 року.
Вибрані твори
ред.- «Автопортрет», 1859, Гренобль
- «Дві сестри», 1859, Сент Луїс, США
- «Весняні квіти і філіжанка», 1865
- «Венера і Амур», 1867
- «Аврора і Ніч»
- «Вшанування Ежена Делакруа», 1864 р.
- «Едуар Мане в циліндрі» (художник), 1867
- «Художня майстерня у Батіньйолі, Париж», 1870, Музей д'Орсе
- «Спокуси св. Антонія», не датовано, Національний музей західноєвропейського мистецтва (Токіо)
- «Рододендрон», 1874 р.
- «Хризантеми», 1875 р.
- «Урок малюнка», 1879 р.
- «Маддалена Лерой», 1882
- «Шарлотта Дюбур», 1882, Музей д'Орсе
- «Квіти в керамічній вазі», 1883, Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Білі маки», 1891, Художня галерея Південної Австралії, Аделвїда
- «Ундина», пастель, 1896
Групові портрети
ред.-
«Читання», 1870 р.
-
«Художня майстерня у Батіньйолі, Париж», 1870, Музей д'Орсе
-
«Автор за фортепіано», 1885 р., Музей д'Орсе
Квіткові натюрморти
ред.Обрані портрети
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Фантен-Латур Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ http://www2.culture.gouv.fr/documentation/joconde/fr/pres.htm#
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ http://kmska.be/collection/work/data/ujl5pa
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/fantin-latour-henri-1
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/406887
- ↑ Чегодаев А. Д. «Єдуард Мане». М. 1985, с. 50
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 12 червня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
ред.- Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
- Lucie-Smith, Edward, Henri Fantin-Latour, New York, Rizzoli, 1977.
- Poulet, Anne L., & Murphy, A. R., Corot to Braque: French Paintings from the Museum of Fine Arts, Boston, Boston: The Museum, 1979. ISBN 0-87846-134-5
- Rosenblum, Robert, Paintings in the Musée d'Orsay, New York: Stewart, Tabori & Chang, 1989. ISBN 1-55670-099-7