Аносов Павло Петрович

російський металург

Павло́ Петро́вич Ано́сов (нар. 29 червня 1797, Твер, Російська імперія — пом. 25 травня 1851, Омськ) — російський металург.

Аносов Павло Петрович
Anosov.jpg
Народився 29 червня (10 липня) 1796
Твер, Російська імперія
Помер 13 (25) травня 1851 (54 роки)
Омськ, Російська імперія
Діяльність металург, інженер
Alma mater Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Знання мов російська
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня

Біографічні відомостіРедагувати

Народився у Твері в сім'ї дрібного чиновника. Після закінчення Гірничого кадетського корпусу (тепер гірничий інститут, Санкт-Петербург) працював на Златоустовських заводах (1817—1847).

Найважливішою заслугою Аносова є розробка нових способів виробництва високоякісної сталі — булату, секрет якого загублено ще за давніх часів. Його досліди, проведені в Златоусті у 1828 р., довели, що властивості булату залежать від кількісного складу та способу введення вуглецю в залізо, а також від режимів охолоджування, гартування та відпуску металу.

Аносов розробив процес газової цементації сталі, вивчив вплив багатьох легуючих елементів на її властивості, відкрив методи макротравлення, вперше у світі застосував мікроскоп для вивчення структури сталі. Запровадивши новий спосіб гартування, Аносов налагодив виробництво з булатної сталі високоякісних кіс.

За праці по удосконаленню гірничозаводської техніки і допомогу Луганському та Керченському металургійним заводам рада Харківського університету обрала Аносова почесним членом (1846). Вчені УРСР, зокрема А. П. Виноградов, зробили цінний вклад у розвиток ідей П. П. Аносова.

ТвориРедагувати

  • Собрание сочинений. М., 1954.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати