Відкрити головне меню

Анна Кравченко (нар. 1976 р.) — українська піаністка, що має міжнародне визнання. Вона перемогла на конкурсі піаністів імені Бузоні в 1992 році і стала викладачем фортепіано у Консерваторії італійської музики у Швейцарії (італ. Conservatorio della Svizzera Italiana) у Лугано з 2013 року.

Анна Кравченко
Основна інформація
Дата народження 1976
Місце народження Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна
Професії піаністка, piano teacher
annakravtchenko.it
Нагороди

НавчанняРедагувати

А.Кравченко народилась у Харкові. Вона вчилася гри на фортепіано у п'ятирічному віці. Вона згадує: «велика радість бути здатним будувати фрази в певній формі та відкриваючи для себе унікальні звуки».[1]

В 1995 році А.Кравченко переїхала в Італію. З 1991 по 2000 роки вона навчалася з Леонідом Маргаріусом, спочатку в Харківській консерваторії, а потім в Італії у Міжнародній Академіі фортепіано в Імолі.[2][3][4]

ПеремогиРедагувати

У 1991 році вона виграла перший приз на міжнародному конкурсі Концертіно Прага. Через рік, у віці 16 років, А.Кравченко виграла Міжнародний конкурс піаністів імені Феруччо Бузоні. Попередні чотири роки перша премія не цього конкурсу не присуджалась. Тому Анна після цього отримала міжнародний концертну кар'єру і записав твори Фридерика Шопена і Ференца Ліста на студії Decca.

ГастроліРедагувати

А.Кравченко у 1994 році виконала твори Сергія Рахманінова з Варіації на тему Паганіні у Берлінській філармонії. У 1995 році вона гастролювала по Німеччині та Австрії з Ізраїльським камерним оркестром, граючи твори Дмитра Шостаковича, а також перший концерт для фортепіано з оркестром у Відні в залі Музикферайн. У 2001 році, коли вона грала Концерт № 2 для фортепіано з оркестром Фа мінор Ф.Шопена з Королівським Ліверпульським Філармонічним оркестром їй диригував Вальтер Веллер. Джеффрі Норріс з Дейлі Телеграф сказав, що вона «на шляху, який ґрунтовно гріє серце і в захваті від почуттів», і пояснив:

« Вона включила декоративне письмо Фредеріка Шопена в бачення концерту, який мав згуртованість, життєздатність і плавність. Поетичне мислення повільного руху було налаштоване на блискучі зовнішні рулади у виставі, яке, з обгрунтуванням, продемонструвало повну впевненість у тому, що він хотів сказати, і вміло висловити це красномовно.[5] »

Анна Кравченко також стала переможцем Міжнародного конкурсу у веб-концертному залі в 2006 році.

З 2013 року вона викладає фортепіано в Conservatorio della Svizzera Italiana у Лугано, в італомовномцу швейцарському кантоні Тічино.

ПриміткиРедагувати

  1. Interview with Anna Kravtchenko / The Winner of 2006 International Web Concert Hall Competition. Web Concert Hall. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 17 July 2014. 
  2. Anna Kravtchenko – Pianoforte (Italian). Accademia Pianistica Internazionale. Архів оригіналу за 18 липень 2014. Процитовано 18 July 2014. 
  3. Anna Kravtchenko (Italian). Conservatorio della Svizzera Italiana. Архів оригіналу за 18 липень 2014. Процитовано 18 July 2014. 
  4. Margarius, Leonid. Anna Kravtchenko. Процитовано 18 July 2014. 
  5. Norris, Geoffrey (17 January 2001). Joyful piano playing to warm the heart and thrill the senses. The Telegraph. 

ПосиланняРедагувати