Вікіпедія

Анна Гессенська

пфальцграфиня Цвайбрюкену та Нойбургу

Анна Гессенська (нім. Anna von Hessen; 26 жовтня 1529 — 10 липня 1591) — аристократка XVI століття з Гессенського дому, донька ландграфа Гессену Філіпа I та саксонської принцеси Крістіни, дружина герцога Пфальц-Цвайбрюкену та Пфальц-Нойбургу Вольфганга.

Анна Гессенська
нім. Anna von Hessen
Анна Гессенська
Анна Гессенська
Портрет Анни Гессенської пензля невідомого майстра, 1569, замок Гріпсгольм
герцогиня-консорт Пфальц-Цвайбрюкену
Початок правління: 8 березня 1545
Кінець правління: 11 червня 1569
Інші титули: пфальцграфиня Нойбургу, Зульцбаху, Біркенфельду
Попередник: Єлизавета Гессенська
Наступник: Магдалена Клевська
Дата народження: 26 жовтня 1529[1]
Місце народження: Кассель
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 10 липня 1591(1591-07-10)[1] (61 рік)
Місце смерті: Майзенгайм
Чоловік: Вольфганг Цвайбрюкенський
Діти: Крістіна, Філіп Людвіг, Йоганн, Доротея Агнеса, Єлизавета, Анна, Єлизавета, Отто Генріх, Фрідріх, Барбара, Карл, Марія Єлизавета, Сусанна
Династія: Гессенський дім, Віттельсбахи
Батько: Філіп Гессенський
Мати: Крістіна Саксонська

Біографія ред.

Народилась 26 жовтня 1529 року в Касселі. Була другою дитиною та другою донькою в родині ландграфа Гессену Філіпа I та його першої офіційної дружини Крістіни Саксонської.[2] Мала старшу сестру Агнесу та вісьмох молодших сиблінгів, з яких дорослого віку досягли Вільгельм, Барбара, Людвіг, Єлизавета, Філіп, Крістіна та Георг.

Певний час була заручена з колишнім нареченим старшої сестри — Еріхом Брауншвейзьким. Зрештою, її тітка, Єлизавета Гессенська, влаштувала шлюб дівчини зі своїм сином Вольфгангом.[3]

 
Портрет Вольфганга Цвайбрюкенського

У 15-річному віці Анна була видана заміж за 18-річного герцога Пфальц-Цвайбрюкену Вольфганга. Вінчання відбулося 8 березня 1545 року[4] в Касселі. Після весілля молодятам був наданий цілий рік, аби ближче познайомитися одне з одним. До Цвайбрюкену вони прибули лише у лютому 1546 року. Ймовірно, шлюб виявився щасливим.[3] У подружжя народилося тринадцятеро дітей:

  • Крістіна (1546—1619) — одружена не була, дітей не мала;
  • Філіп Людвіг (1547—1614) — пфальцграф Нойбургу в 1569—1614 роках, був одружений з Анною Клевською, мав восьмеро дітей;
  • Йоганн (1550—1604) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкену в 1569—1604 роках, був одружений з Магдаленою Клевською, мав одинадцятеро дітей;
  • Доротея Агнеса (1551—1552) — прожила 3 місяці;
  • Єлизавета (1553—1554) — прожила 1 рік;
  • Анна (1554—1576) — одружена не була, дітей не мала;
  • Єлизавета (1555—1625) — одружена не була, дітей не мала;
  • Отто Генріх (1556—1604) — пфальцграф Зульцбаху в 1569—1604 роках, був одружений з Доротеєю Марією Вюртемберзькою, мав тринадцятеро дітей;
  • Фрідріх (1557—1597) — пфальцграф Цвайбрюкен-Фоенштраус-Паркштайну в 1569—1597 роках, був одружений з Катериною Софією Лігницькою, мав трьох дітей;
  • Барбара (1559—1618) — дружина графа Еттінген-Еттінгенського Готтфріда, мала єдину доньку, що померла немовлям;
  • Карл (1560—1600) — герцог Пфальц-Цвайбрюккен-Біркенфельду в 1569—1600 роках, був одружений з Доротеєю Брауншвейг-Люнебурзькою, мав четверо дітей;
  • Марія Єлизавета (1561—1692) — дружина графа Лайнінген-Дагсбург-Хартенбурзького Еміха XII, мала чотирьох синів і доньку;
  • Сусанна (1564—1565) — прожила 7 місяців.

Перший час Анна підтримувала тісний зв'язок з матір'ю,[3] однак та померла у квітні 1549 року.

 
Манзенгайм

У 1557 році її чоловік став також герцогом Пфальц-Нойбургу. Він помер у Нексоні у червні 1569 року в ході Третьої гугенотської війни та був похований в Ангулемі.

Звістку про його смерть Анна отримала лише 26 жовтня того року й послала запит до французького двору на вивезення праху чоловіка до Німеччини. Дозвіл було отримано, але його виконання відкладене до укладення миру у серпні 1570 року. Однак після цього виникли ускладення щодо перевезення тіла по землі, і, після другого візиту послів до Парижу, було вирішено транспортувати його морем.[5] У вересні 1571 року Вольфганга перепоховали у замковій кірсі Майзенгайму, який став удовиною резиденцією Анни.[3]

Опікунами дітей герцога, нарівні з матір'ю, стали Вільгельм Гессенський і Людвіг Пфальц-Зіммернський. Вільгельм був також виконавцем заповіту Вольфганга.

Герцогиня близько 1590 року заснувала цвинтар Святої Анни у Гайдельберзі. Після її смерті там був встановлений кам'яний пам'ятник на її честь.

Пішла з життя 10 липня 1591 року в Майзенгаймі. Була похована поруч із чоловіком у місцевій замковій кірсі.[6]

Генеалогія ред.

Людвіг II
 
Мехтільда Вюртемберг-Урахська
 
Магнус II
 
 
Софія Померанська
 
 
Альбрехт III
 
 
Сідонія з Подебрад
 
 
Казимир IV Ягеллончик
 
 
Єлизавета Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм II
 
 
 
 
 
Анна Мекленбурзька
 
 
 
 
 
Георг Саксонський
 
 
 
 
 
 
Барбара Ягеллонка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Паралельно, від 1540 він був таємно одружений із Маргаретою фон дер Заале, на що Крістіна дала свою згоду.
  3. ↑ а б в г Гессенські біографії. Анна, ландграфиня Гессенська [1] [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. ↑ Julius Ney: Wolfgang, Pfalzgraf, Herzog von Zweibrücken und Neuburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 44, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 76–87. [2] [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Перепоховання Вольфганга у Майзенгаймі [3] (нім.)
  6. ↑ Замкова кірха Манзенгайму [4] [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анна_Гессенська&oldid=41804714