Анна Бранденбурзька (1487—1514)

герцогиня-консорт Шлезвігу та Гольштейну

Анна Бранденбурзька (нім. Anna von Brandenburg; 27 серпня 1487 — 3 травня 1514) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Йоганна Цицерона та ландграфині Саксонської Маргарити, дружина герцога Шлезвігу та Гольштейну Фредеріка.

Анна Бранденбурзька
нім. Anna von Brandenburg
Анна Бранденбурзька
Анна Бранденбурзька
Портрет Анни Бранденбурзької
герцогиня-консорт Шлезвігу та Гольштейну[1]
Початок правління: 10 квітня 1502
Кінець правління: 3 травня 1514

Попередник: Доротея Бранденбурзька
Наступник: Софія Померанська та Ізабелла Австрійська

Дата народження: 27 серпня 1487
Місце народження: Берлін
Дата смерті: 3 травня 1514 (26 років)
Місце смерті: Кіль
Поховання Bordesholmer Klosterd
Чоловік: Фредерік Ольденбург
Діти: Крістіан, Доротея
Династія: Гогенцоллерни, Ольденбурги
Батько: Йоганн Цицерон
Мати: Маргарита Саксонська

Біографія ред.

Ранні роки ред.

 
Портрет принцеси Анни, замок Гріпсгольм

Народилась 27 серпня 1487 року в Берліні. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині курфюрста Бранденбургу Йоганна Цицерона та його дружини Маргарити Саксонської. Мала старшого брата Йоахіма Нестора. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейсто поповнилося донькою Урсулою та сином Альбрехтом.

У 1495 році Йоганн Цицерон вів переговори з династією Ягеллонів щодо шлюбу старших дітей, однак його намагання не увінчалися успіхом.[2]

Принцеса втратила батька в 11-річному віці. Матір більше не одружувалась й усамітнено провела решту життя в удовиній резиденції в Шпандау. Опікуном неповнолітніх дітей став їхній дядько, маркграф Бранденбург-Ансбаху Фрідріх I. Він розпочав перемовини щодо шлюбу своїх підопічних із данською королівською сім'єю, родинні зв'язки з якою були налагоджені у попередніх поколіннях.

У 1500 році відбулися заручини Анни із молодшим братом короля Данії, Фредеріком. Наречений носив титули герцога Шлезвігу та Гольштейну. Оскільки він доводився принцесі двоюрідним племінником, пара отримала спеціальний дозвіл Папи Римського на укладення союзу. Тоді ж був підписаний шлюбний контракт. Через молодий вік нареченої вінчання перенесли на її 14-річчя. Через смерть матері у липні 1501 року церемонію відклали ще на кілька місяців.

Шлюб та діти ред.

Подвійне весілля 14-річної Анни та 30-річного Фредеріка, й її старшого брата Йоахіма Нестора з племінницею Фредеріка, Єлизаветою Данською, відбулося 10 квітня 1502 року. Церемонію провів у Штендалі єпископ Шлезвігу Геннінг фон Поґвіш. Святкування було дуже пишним.

 
Портрет Анни та Фредеріка пензля невідомого майстра, замок Гріпсгольм

Для пожиттєвої ренти Анна отримала амт, місто та замок Кіль. Фінансова реалізація шлюбного контракту була покладена на любекського купця Матіаса Муліча, який був поставщиком двору Фредеріка. Багато в чому, саме завдяки йому посаг нареченої був виплачений вчасно, що стало виключенням для того часу.[2]

Головною резиденцією пари став Готторфський замок, де і народилися їхні двоє дітей:

Фредерік невдовзі після весілля завів зв'язок із сільською дівчиною. Про юну герцогиню ж відомо зовсім небагато. Встановленим фактом є, що вона провела кілька літніх місяців у Роденесі в районі Тендеру, де із чоловіком спостерігала за роботою з дамбами. Кілька разів вона супроводжувала Фредеріка у його подорожах. Була дуже популярною серед народу через свою привітність.[2] Також кажуть, що по суботах герцогиня часто постилась або дозволяла поститися замість неї бідним за певну плату.[3]

Ослаблена пологами, у віці 22 років Анна захворіла на сухоти, від яких і померла у травні 1514, перебуваючи на 28 тижні вагітності. Була похована у монастирської церкви хорових майстрів августинців в Бордесгольмі,[4] яку її чоловік призначив її (і спочатку своїм) місцем поховання. Герцозьке подружжя полюбляло монастир Бордесгольму і дарувало йому хорові стільці у 1509 та дубовий алтар роботи Ганса Брюггеманна у 1514 роках.

Після смерті дружини Фредерік замовив чудову надгробну плиту з бронзовими статуями Анни та самого себе, що й донині стоїть у церкві Бордесгольмского монастиря, хоча сам герцог, який у 1523 році став королем Данії та Норвегії, був похований у 1533 році у Шлезвізькому соборі.[5]

Генеалогія ред.

Фрідріх I
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
Якоб I
 
Катерина Лотаринзька
 
Фрідріх I
 
 
Катерина Брауншвейг-Люнебурзька
 
 
Альбрехт II
 
 
Єлизавета Люксембурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт III Ахілл
 
 
 
 
 
 
Маргарита Баденська
 
 
 
 
 
Вільгельм II
 
 
 
 
 
 
Анна Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Цицерон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Разом із Крістіною Саксонською у 15021513 роках.
  2. а б в Gerhard Fouquet: Fräulein und Gnädige Frau — Anna von Brandenburg (1487—1514); in: Christiana Albertina Bd. 54 (2002), Neumünster (Wachholtz), стор. 19—31.
  3. F. Krarup: «Anna af Brandenburg» (Dansk biografisk Lexikon; I. Bind. Aaberg — Beaumelle; 1887; стор. 284) [1] [Архівовано 20 вересня 2013 у Wayback Machine.] (дан.)
  4. Монастирська церква Бордесгольму [2] [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Шлезвізький собор [3] [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література ред.

  • Gerhard Fouquet: Fräulein und Gnädige Frau — Anna von Brandenburg (1487—1514); in: Christiana Albertina Bd. 54 (2002), Neumünster (Wachholtz); стор. 19–31.
  • Hermann Kellenbenz: Anna von Brandenburg: geb. 27.8.1487 Berlin-gest. 3.5.1514 Kiel. In: Schleswig-holsteinisches biographisches Lexikon. Band 3, Neumünster 1974, стор. 16–17.
  • Eduard Maria Oettinger: Geschichte des dänischen Hofes, Band 1–2, Hoffmann und Campe, 1857, стор. 80.

Посилання ред.