Вікіпедія

Анна Белфер-Коен

Анна Белфер-Коен (івр. אנה בלפר-כהן‎; нар. 3 листопада 1949 р.) — ізраїльський археолог і палеоантрополог, почесний професор Інституту археології Єврейського університету в Єрусалимі. Белфер-Коен розкопала і дослідила багато важливих доісторичних місць в Ізраїлі, включаючи печери Га-Йонім (Голубина печера) і Кебара, а також місця під відкритим небом, такі як Нахаль-Ей- Гев I і Нахаль-Некарот. Також вона багато років працювала в Грузії, де зробила важливий внесок у вивчення палеолітичної історії Кавказу після її роботи в печерних місцях Дзудзуана, Котіас і Сацрублія. Вона є фахівчинею у галузі біологічної антропології, доісторичного мистецтва, кам'яних технологій, верхнього палеоліту та сучасних людей, натуфійсько-неолітичної взаємодії та переходу до аграрного суспільства.[1]

Анна Белфер-Коен
Anna Belfer-Cohen2.png
Народилася 3 листопада 1949(1949-11-03) (73 роки)
Рівне, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність археолог
Анна Белфер-Коен під час розкопок Нахаль-Ейн-Гев II, 2011 рік

Белфер-Коен опублікувала сотні статей і була співредакторкою кількох книг. Її роботи широко цитуються в галузі доісторичної археології та особливо натуфійської культури.[2]

Белфер-Коен заміжня, має двох дітей і чотирьох онуків і зараз проживає в Єрусалимі.

Молодість і освітаРедагувати

Анна Белфер-Коен народилася в Рівному, Україна, у 1949 році в сім'ї Галини (Али) та Єгуди Белфер. У 1956 році сім'я емігрувала до Ізраїлю. Після закінчення середньої школи в Петах-Тікві вона почала навчатися, щоб отримати перший ступінь з археології в Інституті археології Єврейського університету в Єрусалимі, де також отримала ступінь магістерки (1981) і доктора філософії (1988). Уже під час навчання на бакалавраті вона брала участь у багатьох археологічних експедиціях в Ізраїлі, на Кіпрі та на Синаї.[3] Докторська дисертація Белфер-Коен (під керівництвом професора Офера Бар-Йосефа) була присвячена натуфійській культурі.[4] У 2002 році вона була призначена повною професоркою Інституту археології Єврейського університету в Єрусалимі. У 2005—2009 рр. очолювала Інститут археології університету. З 2014 по 2018 рр. очолювала Орган наукової діяльності студентів (неекспериментальні науки).

Наукові внескиРедагувати

 
Жіночий таз, прикрашений зубами лисиці, натуфійська культура, печера Га-Йонім

На початку своєї кар'єри Белфер-Коен брала участь у розкопках на стоянці нижнього палеоліту Убейдія в долині Йордану (найдавніша стоянка в Ізраїлі), на доісторичних стоянках верхнього палеоліту та епіпалеоліту в північній частині Синайської пустелі, на місцях поховань з Епоха халколіту та рання бронза на півдні Синаю.

Під час навчання в магістратурі Белфер-Коен проаналізувала камені та кістяні знаряддя з ориньяцького пласту в печері Га-Йонім (датована 35 000 років тому). У своїй роботі вона визначила левантійський ориньяк і його унікальність у верхній палеолітичній послідовності в цьому регіоні. З роками вона допомогла зрозуміти взаємодію цієї культури мисливців-збирачів з її європейською аналогією.[5]

У своїй докторській роботі Белфер-Коен обговорювала технологічні та просторові аспекти натуфійських матеріальних залишків із печери Хайонім у Галілеї, включаючи архітектуру, поховання, кам'яні збірки, знаряддя праці та особисті прикраси.[4] У цій роботі вона заклала основу для сучасного вивчення натуфійської культури та сформулювала важливі дослідницькі питання, якими досі займаються поточні дослідження.

Белфер-Коен брала участь у багатьох археологічних проектах, деякі з яких тривали кілька десятиліть, наприклад у печерах Кебара та Га-Йонім, де вона брала участь у вивченні та публікації знахідок.[6] Вибрані останні дослідницькі проекти та внески включають:[1]

  • Перші кладовища — природа та значення практики поховання в Натуфіанському суспільстві. Культурна складність напередодні переходу до землеробства. Дослідження скелетного матеріалу, а також матеріальних знахідок із місць печер Га-Йонім і Хілазон-Тахтіт спільно з проф. Ліором Гросманом (Єврейський університет).
  • Реконструкція періоду верхнього палеоліту до неоліту Грузії, Південного Кавказу. Це спільний грузинсько-американсько-ізраїльський проект, керований нею від імені Єврейського університету в Єрусалимі у співпраці з доктором Тенгісом Мешвіліані, Державним музеєм Грузії та проф. Офер Бар-Йосеф з Гарвардського університету. У цьому проекті команда встановила хронологію місцевого верхнього палеоліту, з приходом Homo sapiens, і їх локальне коригування порівняно з неандертальцями попереднього середнього палеоліту. Проект включає розкопки в печері Дзудзуана, 1996—2001 рр.; 2006–7. Інше центральне питання в проекті було спрямоване на те, щоб визначити, чи є трансформація від мисливців-збирачів до землеробів ендемічним нововведенням, акультурацією ідей з інших країн або результатом вторгнення іноземних груп. Це призвело до розкопок у скельному сховищі Котіас-Клде в 2002—2005 рр.; 2008—2010 роки. Зараз команда проводить розкопки в печері Сацурблія (з 2010 року по сьогодні) разом із проф. Рон Пінхасі (Віденський університет).[7]

Вибрані публікаціїРедагувати

  • Belfer-Cohen, Anna (1988). The Natufian Graveyard in Hayonim Cave. Paléorient 14 (2): 297–308. ISSN 0153-9345. JSTOR 41492321. doi:10.3406/paleo.1988.4476. 
  • Bar-Yosef, Ofer; Belfer-Cohen, Anna (1989). The origins of sedentism and farming communities in the Levant. Journal of World Prehistory (англ.) 3 (4): 447–498. ISSN 1573-7802. doi:10.1007/BF00975111. 
  • Belfer-Cohen, Anna (1991). The Natufian in the Levant. Annual Review of Anthropology 20: 167–186. ISSN 0084-6570. JSTOR 2155798. doi:10.1146/annurev.an.20.100191.001123. 
  • Bar-Yosef, Ofer; Belfer-Cohen, Anna (1992). From Foraging to Farming in the Mediterranean Levant. У Gebauer. Transitions to Agriculture in Prehistory (англ.). с. 21–48. OCLC 605693414. 
  • Belfer-Cohen, A. and E. Hovers 1992 Burial is in the Eye of the Beholder: Middle Palaeolithic and Natufian Burials in the Levant. Current Anthropology 33: 463–71.
  • Belfer-Cohen, A. and N. Goren-Inbar 1994 Cognition and Communication in the Levantine Lower Palaeolithic. World Archaeology 26(2):144-157.
  • Arensburg, B. and A. Belfer-Cohen 1998 «Sapiens and Neanderthals: Rethinking the Levantine Middle Paleolithic Hominids». In: Neanderthals and Modern Humans in West Asia, eds. T. Akazawa, K. Aoki and O. Bar-Yosef, pp. 311–322. New-York: Plenum Press.
  • Belfer-Cohen, A. and O. Bar-Yosef 2000 Early Sedentism in the Near East — A Bumpy Ride to Village Life". In: Life in Neolithic Farming Communities. Social Organization, Identity, and Differentiation, ed. I. Kuijt, pp. 19–37. New-York: Kluwer Academic/Plenum Publishers.
  • Belfer-Cohen, A. and A. N. Goring-Morris 2002 «Why Microliths? Microlithisation in the Levant». In: Thinking Small: Global Perspectives on Microlithization, eds. R. G. Elston and S.L. Kuhn, pp. 57–68. Washington, D.C.: American Anthropological Association.
  • Goring-Morris, N. and A. Belfer-Coehn. 2003. More Than Meets the Eye. Studies on Upper Palaeolithic Diversity in the Near East, Oxford: Oxbow Books.
  • Meshveliani, T., O. Bar-Yosef and A. Belfer-Cohen 2004 «The Upper Palaeolithic in Western Georgia». In: The Early Upper Paleolithic Beyond Western Europe, eds. P. J. Brantingham, S. L. Kuhn and K. W. Kerry, pp. 129–143. Berkeley: University of California Press.
  • Hovers E. and A. Belfer-Cohen 2006 «Now You See it, Now You Don't» — Modern Human Behavior in the Middle Paleolithic. In: Transitions Before The Transition. Evolution and Stability in the Middle Paleolithic and Middle Stone Age, eds. E. Hovers and S. L. Kuhn, pp. 295–304. New York: Springer.
  • Belfer-Cohen, A. and A. N. Goring-Morris 2007. «From the Beginning: Levantine Upper Palaeolithic Cultural Continuity». In: Rethinking the Human Revolution, eds. P. Mellars, K. Boyle, O. Bar-Yosef and C. Stringer, pp. 199–206. Cambridge: McDonald Institute for Archaeological Research University of Cambridge.
  • Goring-Morris, A. N., and A. Belfer-Cohen 2010. «Different Ways of Being, Different Ways of Seeing… Changing Worldviews in the Near East». In: Landscapes in Transition: Understanding Hunter-Gatherer and Farming Landscapes in the Early Holocene of Europe and the Levant, eds. B. Finlayson and G. Warren, pp. 9–22. London: Levant Supplementary Series & CBRL.
  • Belfer-Cohen, A. and A. N. Goring-Morris 2013. Breaking the Mold: Phases and Facies in the Natufian of the Mediterranean Zone. In: Natufian Foragers in the Levant. Terminal Pleistocene Social Changes in Western Asia. Eds.O. Bar-Yosef and F.R. Valla. Pp. 544–561. Archaeological Series 19. Ann Arbor: International Monographs in Prehistory.
  • Kvavadze, Eliso; Bar-Yosef, Ofer; Belfer-Cohen, Anna та ін. (2009). 30,000-Year-Old Wild Flax Fibers. Science (англ.) 325 (5946): 1359. Bibcode:2009Sci...325.1359K. ISSN 0036-8075. PMID 19745144. doi:10.1126/science.1175404. 
  • Belfer-Cohen, Anna; Bar-Yosef, Ofer (2002). Early Sedentism in the Near East. У Kuijt, Ian. Life in Neolithic Farming Communities: Social Organization, Identity, and Differentiation. Fundamental Issues in Archaeology (англ.). Springer. с. 19–38. ISBN 9780306471667. doi:10.1007/0-306-47166-3_2. 
  • Bar-Yosef, O.; Vandermeersch, B.; Arensburg, B.; Belfer-Cohen, A. та ін. (1992). The Excavations in Kebara Cave, Mt. Carmel. Current Anthropology 33 (5): 497–550. ISSN 0011-3204. doi:10.1086/204112. 

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б Anna Belfer-Cohen. 
  2. ↑ Anna Belfer-Cohen. 
  3. ↑ Phillips, J. (2010). Introduction. Mitekufat Haeven: Journal of the Israel Prehistoric Society / 9-12. Retrieved from www.jstor.org/stable/23385144
  4. ↑ а б Belfer-Cohen A. The Natufian settlement at Hayonim Cave: A hunter-gatherer band on the threshold of Agriculture [PhD thesis]. Jerusalem: The Hebrew University; 1988.
  5. ↑ Belfer-Cohen, A., & Bar-Yosef, O. (1981). The Aurignacian at Hayonim Cave. Paléorient, 19-42.
  6. ↑ e.g. Belfer-Cohen, A., & Bar-Yosef, O. (1999). The Levantine Aurignacian: 60 years of research. Dorothy Garrod and the Progress of the Palaeolithic, 118—134.
  7. ↑ Pinhasi, R. et al. (2014). Satsurblia: new insights of human response and survival across the Last Glacial Maximum in the southern Caucasus. PLOS One, 9(10), e111271.

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анна_Белфер-Коен&oldid=38429734