Андріївський узвіз, 11

Садиба № 11 — комплекс із двох кам'яниць № 11-А (1902—1903) і № 11 (1910—1911). Розташована на Андріївському узвозі в Києві.

Андріївський узвіз, 11
50°27′38″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип	будівля
Стиль	неоренесанс
Медіафайли у Вікісховищі

Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/38-11 від 25 червня 2011 року будівлі внесли до реєстру пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення.

Історія ділянки

Поворот біля кам'яниці № 11-А, чий балкон видно праворуч

Станом на 1882 рік садиба № 11 (№ 16 — за старою нумерацією) належала містянину Михайлові Петриковцю. Згодом перейшла його дочкам Варварі й Ользі. У відомостях за 1903 і наступні роки власниками значаться Георгій і Наталя Буренки. Георгій Кирилович викладав на курсах бухгалтерії та каліграфії, що на Прорізній, 16, і був членом Київського громадського клубу, який очолював Олександр Кістяківський, син вченого й історика права Олександра Федоровича.

У 1902—1903 роках на ділянці звели двоповерхову кам'яницю, а в 1910—1911 роках — чотириповер­хову.

Імовірно, у двоповерховому будинку первісно проживала одна сім'я. В іншому будинку в 1910-х роках мешкав Карл Шиман, архітектор прибуткових будинків на Андріївському узвозі, 2-Б і 2-В, Верхньому Валу, 48/28, Володимирській, 39/24, Малопідвальній, 10 тощо.

1922 року будівлю націоналізували більшовики. Будинки використовували як житлові.

На даху будинку № 11-А спорудили незаконну надбудову.

Архітектура

Двоповерховий будинок № 11-А

Ліпний декор

Цегляна кам'яниця має напівпідвал.

Симетричний п'ятивіконний фасад вирішений у формах неоренесансу.  Центральна частина акцентована розкріповкою.

Фасад оздоблений пишним архітектурно-пластичним декором. Лізени першого поверху рустовані.

Напівциркульні вікна верхнього поверху обрамляють напівколонки. Архівольти прикрашені замковими каменями з ліпними бородатими маскаронами.

• Кам'яниця № 11-А
• 
  Маскарон
• 
  Вікно
• 
  Вивіска
• 
  Маскарон

Чотириповерховий будинок № 11

Кам'яниця № 11

Кам'яниця цегляна. Фасад виконаний у формах пізнього модерну з елементами неокласицизму (аркові вікна й кола у вигляді вінків).

У цілому композиція симетрична. Однак арковий вхід і сходова клітка зміщені праворуч, а проїзд на подвір'я — ліворуч.

Архітектура будівлі стримана. Чоловий фасад фланкують розкріповки, увінчані фронтонами. Віконні прорізи прямокутні, а на верхніх поверхах — аркові. Вікна четвертого поверху спарені. Над ними — декор у вигляді перекреслених подвійних і потрійних кіл.

Джерела

• Олена Авраменко, Михайло Кальницький, Володимир Могилевський. Андріївський узвіз, 11 // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 2011.
• Весь Київ: Адресна і довідкова книга на 1901 рік = Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1901 год. — К., 1900. — С. 5.
• Весь Київ: Адресна і довідкова книга на 1903 рік = Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1903 год. — К., 1902. — С. 5.
• Весь Київ: Адресна і довідкова книга на 1906 рік = Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1906 год. — К., 1905. — С. 5.
• Весь Київ: Адресна і довідкова книга на 1914 рік = Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1914 год. — К., 1913. — С. 654, 762.
• Галайба Василь, Маковський Євген. Список власників садиб (1882-1914) // Старий Київ. — 2020. Архівовано з джерела 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
• І-й додаток до путівника «Київ і його околиці»: вулиці, домовласники і номера їх будинків у всіх восьми частинах міста Києва з його передмістями (за даними, зібраними Київською міською поліцією) = I-е прибавление к путеводителю «Киев и его окрестности»: улицы, домовладельцы и номера их домов во всех восьми частях города Киева с его предместьями (по сведениям, собранным Киевской городской полицией). — К., 1882. — С. 62.