Відкрити головне меню

Леонід Васильович Андрієнко (1912(1912), місто Гайсин, тепер Вінницької області — 1990, Київ) — український комсомольський і партійний діяч, завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4—7-го скликань. Кандидат в члени ЦК КПУ у 1956—1966 р. Член ЦК КПУ у 1966—1971 р.

Андрієнко Леонід Васильович


 
Партія: КПРС
Освіта: Уманський національний університет садівництва і Маслівський інститут селекції та насінництва ім. К.А. Тімірязєва
Народження: 1912
Гайсин, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть: 1990
Київ, СРСР
Громадянство: Російська імперія, Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська РСР
Нагороди:
орден Леніна орден Леніна орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

БіографіяРедагувати

Народився у родині службовця. Батько після Жовтневого перевороту працював головою революційного комітету і загинув від рук українських повстанців у 1920 році. З малих років Леонід Андрієнко виховувався у дитячому будинку, Потім, до 1926 року, навчався у семирічній школі, де вступив до комсомолу.

У 1926—1927 р. — технічний секретар Гранівського районного комітету КП(б)У на Вінничині. У 1927—1930 р. — учень Уманської сільськогосподарської профшколи, здобув спеціальність техніка-рільника. У 1930 році працював дільничним агрономом Монастирищенської районної бурякоспілки на Вінничині.

У 1930—1934 р. — студент Маслівського інституту селекції і насінництва імені Тімірязєва Київської області.

Після закінчення інституту, в 1934—1937 роках, працював науковим працівником на Льговській селекційній станції Курської області РРФСР.

У 1937—1939 р. — завідувач Льговського районного відділу народної освіти Курської області; завідувач відділу учнівської молоді Курського обласного комітету комсомолу (ВЛКСМ).

Член ВКП(б) з 1939 року.

У березні 1940 — грудні 1941 р. — 1-й секретар Курського обласного комітету ВЛКСМ. Потім працював помічником начальника політичного управління Народного комісаріату землеробства СРСР із комсомольської роботи.

У 1942—1944 р. — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Киргизії.

У 1944—1949 р. — відповідальний редактор української республіканської комсомольської газети «Сталинское племя».

У 1949—1954 р. — заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП(б)У.

У травні 1954—1970 р. — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КПУ.

Потім працював у Державному комітеті Ради Міністрів УРСР по охороні природи.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати