Андріюк Євген Олександрович

український військовик

Євге́н Олекса́ндрович Андрію́к — солдат Збройних сил України.

Андріюк Євген Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Андріюк Євген Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 17 червня 1993(1993-06-17)
Деражня, Хмельницька область, Україна
Смерть 2014
Іловайськ, Донецька область, Україна
Поховання Деражня
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Emblem of the Ukrainian Special Operations Forces.svg ССО України
Формування
8-й окремий полк спеціального призначення.svg
 8 ОП СпП
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєписРедагувати

Контрактник, розвідник-радист, 8-й окремий полк спеціального призначення.

На фронті з весни 2014-го, поранений, лікувався в госпіталі, повернувся на передову 21 серпня, у складі розвідувального взводу, проїхали біля Волновахи, відбувся нічний бій, пошкоджено БМП. Проривалися на допомогу 3-у батальйону, що потрапив в оточення. 28 серпня зайняли оборону на блокпостах в Іловайську, під постійним артилерійським обстрілом.

29 серпня 2014-го зник безвісти під Іловайськом при виході з оточення. 29 серпня надіслав смс-повідомлення до батьків: «Будемо прориватися до своїх».

Вдома залишилися батьки. Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України у Запоріжжі 1 жовтня 2014-го, на Кушугумському цвинтарі разом з іще 53-ма вояками. В квітні 2015-го після встановлення особи за тестом ДНК перепохований у Деражні.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)
  • в березні 2016 року на фасаді Деражнянського НВК ЗОШ № 2 встановлено меморіальні дошки колишнім учням, які загинули під час виконання службового обов'язку в зоні бойових лій — Ігорю Гейсуну, Євгену Андріюку, Віталію Каракулі та Івану Зубкову

ДжерелаРедагувати