Федінчик Андрій Григорович

(Перенаправлено з Андрій Федінчик)

Андрі́й Григо́рович Феді́нчик (25 лютого 1985(19850225), Улан-Батор, Монгольська Народна Республіка) — український актор театру, кіно та дубляжу.

Андрій Федінчик
Ім'я при народженні Федінчик Андрій Григорович
Народився 25 лютого 1985(1985-02-25) (35 років)
Улан-Батор, Монгольська Народна Республіка
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор театру, кіно та дубляжу
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності 2004—нині
Дружина Вікторія Федінчик (колишня)
Наталка Денисенко
Провідні ролі «Олекса» у Крути 1918
IMDb nm7624180
Нагороди та премії

БіографіяРедагувати

Народився 25 лютого 1985 року у місті Улан-Батор Монгольської Народної Республіки.[1] Дитинство і юність провів у Житомирі.

У дитинстві був актором Дитячого театру-студії пантоміми “Диваки”. В юності захопився спортивною гімнастикою та східними єдиноборствами, грою на гітарі, був капітаном шкільної команди КВН.[1]

Після закінчення школи поступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на факультет «Актор театру, кіно і телебачення» (курс Юрія Мажуги), який закінчив у 2006 році.

Зі студентських часів працював у Київському академічному Молодому театрі, Київському академічному театрі юного глядача на Липках, Муніципальному театрі «Київ». З 2012 року — актор Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я».

Ще за часів навчання у КНУТКіТ почав зніматися у телесеріалах і фільмах. Перші роботи — телесеріали «Мухтар», «Міський романс» тощо.

У 2019 році вийде фільм Олексія Шапарєва «Крути 1918»[2], де Андрій грає Олексу Савицького. Це перша роль актора у повнометражному художньому фільмі[3].

Особисте життяРедагувати

Перша дружина – Вікторія.

Друга дружина - українська акторка Наталка Денисенко. Молоді люди познайомилися на зйомках серіалу «Клан ювелірів», де вони зіграли закоханих.[4] Своє весілля вони відсвяткували на Мальдівах.[5] Восени 2017 року у пари народився син, якого назвали Андрієм.[6]

Театральні роботиРедагувати

  • «У день весілля» автор В. Розов, персонаж Васька Заболотний, режисер Ю. Мажуга
  • «Феодал» автор К. Гольдони, персонаж Арлекіно, режисери О. Раєнко, М. Мискун
  • «Лускунчик 2004», автор А. Ірванець, персонаж Сашко, режисер А. Сенчук
  • «Вечір з гарненькою та самотньою» автор О. Єрнєв и Ханох Левин, персонаж Володимир, режисер Т. Трунова
  • «Холостяки та холостячки» автор Ханох Левин, персонаж Знайдух, режисер Т. Трунова
  • «Антігона» автор Жан Ануй, персонаж Креон, режисер С. Тіхомиров-Соловей
  • «Гравці» автор М. Гоголь, персонаж Глов молодший, режисер І. Вялов
  • «Циліндр» автор Едуардо Де Філіппо, персонаж Антоніо, режисер К. Лінартович

ФільмографіяРедагувати

  • «Міський романс», 2006
  • «Серцю не накажеш», 2007, Сергій Бударин
  • «Повернення Мухтара-5», 2009
  • «Завтра починається вчора», 2009, Сергій Ілларіонов
  • «1941», 2009, Мирон
  • «1942», 2010, Мирон
  • «Віра. Надія. Любов», 2010, Борис Строєв
  • «Таксі», 2011—2013, міліціонер
  • «День 7305», 2011 (короткометражка)
  • «Мамочко моя», 2012
  • «Коханець для Люсі», 2012, Павло Махонін
  • «Порох і дріб», 2012, Володимир Семенов
  • «Параджанов», 2013, Міша
  • «Коли наступить світанок», 2014, Денисов
  • «Пляж», 2014, Едік
  • «Повернешся - поговоримо», 2015, Іван Тіхонов
  • «Клан ювелірів», 2015, Тимур Метревелі
  • «Офіцерські дружини», 2015, Жан
  • «Пес», 2015, Стажер
  • «За законами воєнного часу», 2015, Дворський
  • «Останній яничар», 2015, Мехмед
  • «Прокурори», 2015, Святослав Пронько
  • «На лінії життя», 2016, капітан Сидоренко
  • «Вікно життя», 2016, Едік
  • «Східні солодощі», 2016
  • «Райське місце», 2016—2017, Максим Марченко
  • «Прощаюся востаннє», 2017, Денис
  • «Дружини на стежці війни», 2017, Жорик
  • «Мій кращий ворог», 2017, Кирило
  • «Скарбниця життя», 2018, друг Олександра
  • «За вітриною», 2018, Володимир Яновський
  • «Папаньки», 2018, Сашко
  • «Чаклунки», 2018, Мендель
  • «Дві матері», 2018, Стас
  • «Зоя», 2019, Олег
  • «З мене досить», 2019, Антон
  • «Чорний ворон», 2019, Сотник Завірюха
  • «Крути 1918», 2019, Олекса Савицький
  • «Повернення», 2019, Влад
  • «Місто закоханих», 2019, Кирило
  • «Кровна помста», 2019, Кирило у молодості
  • «Проти течії», 2020, Вітя
  • «Найгірша подруга», 2020, Олександр Каневський, виконавчий директор компанії
  • «Відплата», 2020, Артур Волков
  • «Папаньки-2», 2020, Сашко
  • «Євродиректор», 2020, Кирило, вчитель фізкультури

Дублювання та озвученняРедагувати

Сотні ролей українською та російською для студій та телеканалів «1+1», «ТРК Україна», «Le Doyen» та інших.[7]

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Актор Андрій Фединчик: "Поки грав холостяка, дружина народила мені сина". ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-01-02. 
  2. Тизер і опис українського фільму «Крути 1918. Захист». kinofilms.ua. 06 січня 2018. Процитовано 14.01.2018. 
  3. Розпочинаються зйомки українського історичного фільму «Крути 1918. Захист». Детектор медіа. 5 вересня 2017. Процитовано 12.09.2017. 
  4. Андрій Федінчик з "Клану ювелірів" пішов від дружини до своєї колеги. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-01-02. 
  5. Наталка Денисенко розповіла про весілля на Мальдівах та заняття пілоном. ТСН.ua (uk). Процитовано 2019-01-02. 
  6. Акторка Наталка Денисенко замилувала світлинами з немовлям. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (uk). Процитовано 2019-01-02. 
  7. Андрей Фединчик. fedinchik.com. Архів оригіналу за 2018-12-30. Процитовано 2019-01-11.