Відкрити головне меню

Мазон (Mazon) Андре (7 вересня 1881, Париж — 13 липня 1967, там само) — французький славіст. Професор (1919), член паризької Академії написів і красного письменства (з 1941). Іноземний член АН СРСР (1928), член Наукового товариства імені Шевченка, член-кореспондент інших зарубіжних академій.

Андре Мазон
фр. André Mazon
André Mazon 1934.jpg
Ім'я при народженні фр. André Auguste Mazon
Народився 7 вересня 1881(1881-09-07)[1][2][…]
Париж, Франція[4]
Помер 13 липня 1967(1967-07-13)[2][4][…] (85 років)
XV округ Парижа, Париж, Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність педагог, перекладач, професор
Alma mater Карлів університет
Заклад Колеж де Франс[6]
Нагороди

Андре Мазон у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в м. Париж (Франція). Науково-педагогічну діяльність розпочав як викладач французької мови в Харківському університеті (1905—09; нині Харківський національний університет). Відіграв провідну роль у розвитку русистики і україністики у Франції, працюючи вченим секретарем Інституту східних мов (1909—1914), професором Страсбурзького університету (1919—1923) і Колеж де Франс (1924—1952), директором Паризького інституту слов'янознавства (від 1937). 1921 взяв участь у заснуванні міжнародного журналу «Revue des études slaves» («Огляд слов'янських студій»), незмінним редактором якого залишався понад 45 років.

1940 Мазон опублікував свою працю про «Слово о полку Ігоревім», де заперечував датування цієї історичної й літературної пам'ятки, викликавши полеміку, під час якої проти його версії виступив академік Академії наук УРСР Микола Гудзій.

Ученому належать розвідки про Тараса Шевченка, Марка Вовчка та інших діячів української культури. У 1960-х рр. співробітничав з мовознавцями Академії наук УРСР.

Помер у Парижі.

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати