Андрес де Урданета

Андрес де Урданета (ісп. Andrés de Urdaneta, 30 листопада 1498 — 3 червня 1568) — баскський мореплавець, що відкрив «шлях Урданети», — найбезпечніший тихоокеанський шлях з Мексики до Філіппіни, яким протягом 250 років курсували Манільські галеони, — торговий маршрут, що сполучав Філіпіни з метрополією.

Андрес де Урданета
Urdaneta marinela txikia.jpg
Народився 30 листопада 1498(1498-11-30)[1]
Ордісія, Гоєрріd, Гіпускоа, Країна Басків, Іспанія
Помер 3 червня 1568(1568-06-03)[1][2][3] (69 років)
Мехіко, Іспанська Імперія, Іспанія
Країна Іспанія
Діяльність мандрівник-дослідник, письменник, географ
Знання мов іспанська і баскська
Конфесія Римо-католицька церква
Автограф Andres de Urdaneta firma 1526.jpg

ЖиттєписРедагувати

 
Андрес де Урданета

В молодості Урданета брав участь в першій іспанській експедиції, що пройшла Магеллановою протокою. Командував нею архієпископ Гарсія де Лоайса, а метою була колонізація островів Прянощів. Небагато іспанців, що дісталися до Молуккських островів, було узято в полон португальцями. Їх повернення до Європи у 1528 році можна розглядати як другу навколосвітню подорож в історії.

Виснажений мандрами та службою во флоті, Урданета постригся в ченці і зайнявся облаштуванням монастиря августинців в Новій Іспанії. Коли тридцять років опісля (у 1559 році) король Філіп II направив Лопеса де Леґаспі на освоєння Філіппінських островів, Урданеті було доручено провести його в ті води.

До нього п'ять експедицій до берегів Філіппін потерпіли невдачу, оскільки всупереч течії намагалися тримати шлях прямо на захід. Дістатися ж до Філіппін з боку Азії іспанці не могли до тих пір, поки ті води за Тордесильяський договором вважалися володінням Португальської Корони.

У квітні 1565 року Урданета досяг філіппінського острова Себу і заснував там місію, а 1 червня відплив назад. Зворотне плавання у високих широтах (з відхиленням на північ до 36 широти) дозволило Урданеті, на відміну від своїх попередників, уникнути штормів і при сприятливому вітрі повернутися до порту Акапулько 8 жовтня 1565 року, подолавши близько 20 000 кілометрів за 130 днів[4][5].

Унаслідок відсутності запасів для несподівано довгого плавання, команда повернулася до Нової Іспанії в крайньому виснаженні, шістнадцять моряків померли в дорозі. Урданета відвідав Іспанію для доповіді про свій успіх і письмово виклав інструкції для майбутніх мандрівників до філіппінських берегів.

Впродовж кількох століть сполучення Філіппін з Європою здійснювалося майже виключно маршрутом Урданети. По ньому ж щорічно курсував галеон Маніла-Акапулько. Через ряд причин, протягом решти 16 та 17 століть іспанці майже не досліджували тихоокеанське узбережжя Північної Америки та тихоокеанські острови, хоча і мали формальне право на володіння цими територіями, і кораблі практично не змінювали маршруту.

Помер Урданета в Мехіко в 1568 році.

ПриміткиРедагувати

  1. а б SNAC — 2010.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  4. The Spanish Lake, O. H. K. Spate. Australian National University Press.(1979) ISBN 978-0709900498
  5. A History of California: The Spanish Period. By Charles Edward Chapman Published by The Macmillan company, 1921

ПосиланняРедагувати