Андрейченко Максим Павлович
Макси́м Па́влович Андре́йченко (30 вересня 1992 — 22 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
Андрейченко Максим Павлович | |||
---|---|---|---|
![]() | |||
Загальна інформація | |||
Народження |
30 вересня 1992 Мена | ||
Смерть |
22 серпня 2014 (21 рік) Біле | ||
Громадянство |
![]() | ||
Військова служба | |||
Приналежність |
![]() | ||
Вид ЗС |
![]() | ||
Рід військ |
![]() | ||
Формування | 1 ОТБр | ||
Війни / битви | Війна на сході України | ||
Нагороди та відзнаки | |||
|
Життєвий шляхРедагувати
Після закінчення менської школи навчався у Конотопському політехнічному технікумі, потім здобув вищу освіту в Конотопському політехнічному інституті.
У часі війни — водій-механік 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.
Загинув в смт Біле Лутугинського району під Луганськом — від вибухової травми, внаслідок попадання снаряду в танк. У тому ж часі поліг Микола Лущик.
Залишились батьки та сестра.
Похований в місті Мена.
Нагороди та вшануванняРедагувати
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
- 5 грудня 2014 року в Менській ЗОШ ім. Т. Г. Шевченка відкрито меморіальну дошку[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» від спілки учасників бойових дій АТО «Побратими України»[2].
ПриміткиРедагувати
- ↑ 5 грудня в Мені встановили Меморіальні дошки загиблим бійцям. Фото. Процитовано 17 April 2020.
- ↑ Герої Сіверського краю. Т.1, стор. 118. Процитовано 17 April 2020.
ДжерелаРедагувати
- Андрейченко Максим Павлович
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»