Вікіпедія

Андрейс Циганікс

футболіст

Андрейс Циганікс (латис. Andrejs Ciganiks, нар. 12 квітня 1997, Рига) — латвійський футболіст українського походження[2], лівий захисник польського клубу «Відзев» (Лодзь) та національної збірної Латвії.

Ф
Андрейс Циганікс
Особисті дані
Народження 12 квітня 1997(1997-04-12)[1] (26 років)
  Рига, Латвія
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Latvia.svg Латвія
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Відзев» (Лодзь)
Номер 14
Юнацькі клуби

2013–2016 		Латвія «Сконто»
Німеччина «Баєр 04»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2016–2017 Німеччина «Вікторія» (Кельн) 4 (1)
2017–2018 Німеччина «Шальке 04 II» 20 (5)
2018–2019 Нідерланди «Камбюр» 27 (0)
2019 Латвія РФШ 14 (1)
2020–2021 Україна «Зоря» (Луганськ) 21 (0)
2021–2023 Словаччина ДАК 1904 (Дунайська Стреда) 38 (2)
2023– Польща «Відзев» (Лодзь) 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2012 Латвія Латвія U-16 2 (2)
2012–2013 Латвія Латвія U-17 6 (0)
2014–2015 Латвія Латвія U-19 7 (0)
2015–2018 Латвія Латвія U-21 15 (1)
2018– Латвія Латвія 39 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 2 лютого 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 29 січня 2023.

Клубна кар'єраРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народився 12 квітня 1997 року в місті Рига в родині українця та латвійки[2]. Спочатку грав вісім років у футбольній школі Шитіка (ШФС), в якій шість років поспіль був віце-чемпіоном Латвії в системі 8 на 8[2]. Але у ШФС не було першої команди, плюс до Циганікса стали проявляти інтерес інші клуби, тому Андрейс прийняв рішення перейти в «Сконто», тому що там були перспективи для подальшого розвитку[2]. Два сезони він відіграв в командах U-17 і U-19, після чого став виступати під керівництвом тренера Тамаза Пертії, який тренував дублерів. У якийсь момент Пертія прийняв головну команду «Сконто», тому 2-3 тижні Циганіксу вдалося потренуватися з «основою»[2].

Виступи у НімеччиніРедагувати

«Сконто» в Ризі організовував товариський міжнародний турнір «Riga Cup». Циганікс грав за команду, де виступали хлопці 96-го року народження, був її капітаном, а на турнір приїхав футбольний агент Фолькер Діргард, який хотів переглянути одного литовського футболіста. У «Сконто» була перша гра проти італійського «Дженоа», і саме після неї грали литовці. У цій грі рижани непогано зіграли, а Циганіксу вдалося забити гол (1:1). В результаті Діргард зацікавився Андрейсом і залишився на наступну гру проти польської «Ягеллонії», в якій Циганіксу вдалося відзначитися дублем, а команда розбила суперника з рахунком 4:1. Після матчу агент підійшов до тата Андрейса, але проблема полягала в тому, що Діргард говорив тільки англійською, тому було вирішено зустрітися ще раз. На наступний день Діргард приїхав з перекладачем, яким виступив Вальдас Іванаускас, відомий в минулому литовський футболіст. В результаті в грудні 2012 року Циганікс поїхав на перегляд в німецький «Баєр 04». Пробувши три дні в складі команди U-17, литовець дуже сподобався тренеру і йому запропонували п'ятирічний контракт[2]. У лютому представники «Баєра» прилетіли в Латвію і підписали із футболістом контракт, а у червні, закінчивши 9 клас, Циганікс відправився в Німеччину і став гравцем юнацької команди леверкузенців[2].

Перший рік в «Баєрі» Циганікс практично не грав, через травми провів всього три матчі в сезоні. Другий рік пішов на відновлення і лише на третій рік Андрейс зумів закріпитись — він став найкращим бомбардиром своєї команди, у 25 іграх забив 14 голів в юнацькому чемпіонаті, грав і забивав в Юнацькій лізі УЄФА. Після цього 2016 року для отримання ігрової практики гравця було віддано в оренду в клуб Регіоналліги «Вікторія» (Кельн), втім там Андрейса знову переслідували травми, через які він зіграв лише 4 гри у чемпіонаті, і по завершенні сезону у 2017 році розірвав контракт із «Баєром» за обопільною згодою[2].

Подальша кар'єраРедагувати

У сезоні 2017/18 Циганікс грав у Оберлізі Вестфален, п'ятому за рівнем дивізіоні Німеччини за резервну команду «Шальке 04», після чого рік виступав за «Камбюр»[3] у Еерстедивізі, другому за рівнем дивізіоні Нідерландів. В обох командах стабільно виходив на поле, але в кінці сезону втратив місце в основі і контракт не було продовжено[4].

Влітку 2019 року на правах вільного агента повернувся на батьківщину, де став гравцем РФШ і того ж року виграв з командою Кубок Литви та став віце-чемпіоном країни, відігравши за ризький клуб до кінця сезону 14 матчів в національному чемпіонаті.

«Зоря» (Луганськ)Редагувати

16 січня 2020 року перейшов на правах вільного агента до складу «Зорі» (Луганськ)[5].

Словацько-польський періодРедагувати

У липні 2021 року Андрейс уклав контракт із словацьким клубом ДАК 1904.[6]

2 січня 2023 року захиснк підписав угоду з польською командою «Відзев» (Лодзь), в контракті є умова продовження на один рік до червня 2024 року.[7]

Виступи за збірніРедагувати

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Латвії (U-16), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 9 іграх, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 2015—2019 років залучався до складу молодіжної збірної Латвії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 1 гол.

У 2017 році заявив, що не проти виступати за свою історичну країну, якщо б отримав запрошення від збірної України[2], але 13 жовтня 2018 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Латвії в грі Ліга націй УЄФА 2018/19 проти Казахстану (1:1), вийшовши на заміну на 67 хвилині замість Рітварса Ругінса[8].

ДосягненняРедагувати

Особисте життяРедагувати

Має українське коріння. У тата немає латвійського громадянства, а у мами є. Бабуся по маминій лінії родом з України (Івано-Франківська область). У тата батьки теж з України, але при цьому батько народився в Латвії, хоча громадянства не має. Мама виростила трьох дітей і працює в онкологічній лікарні, тато — водій[2]. Також Андрейс є троюрідним племінником відомого українського телеведучого та журналіста Ігоря Циганика[9].

Крім латиської, він також говорить російською, німецькою та англійською мовами[10][11].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Андрейс ЦЫГАНИКС: «Папа рассказал, что в Украине у меня есть дядя». Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020. 
  3. ↑ Kļava nepaliks Norvēģijā, Cigaņiks pievienojas "Bayer" akadēmijai (Latvian). Sporta Centrs. 29 червня 2013. Процитовано 18 жовтня 2018. 
  4. ↑ SC Cambuur licht optie van zestal en gaat niet door met tien spelers [Архівовано 18 листопада 2019 у Wayback Machine.]; cambuur.nl, niederländisch, vom 27. März 2019, abgerufen am 16. April 2019
  5. ↑ Заря подписала латвийца Цыганикса. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 16 січня 2020. 
  6. ↑ Cigaņiks gūst pirmos vārtus Slovākijas čempionātā. Delfi.lv. 
  7. ↑ Andrejs Ciganiks podpisał kontrakt z Widzewem (пол.). Відзев Лодзь. 2 січня 2023. 
  8. ↑ Latvia vs Kazakhstan international football match report. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 12 січня 2020. 
  9. ↑ Племінник Циганика, який забивав МЮ в Юнацькій Лізі чемпіонів, перейшов у Шальке (Ukrainian). Football24.ua. 28 липня 2017. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018. 
  10. ↑ Wie Brüder — lettische Wohngemeinschaft in der U23 [Архівовано 12 січня 2020 у Wayback Machine.]; schalke04.de, abgerufen am 19. November 2018
  11. ↑ VOORBESCHOUWING: Andrejs Ciganiks over SC Cambuur — Helmond Sport; youtube.com, englisch, Videodatei, Länge 4:03 Minuten, vom 19. Oktober 2018, abgerufen am 19. November 2018

ПосиланняРедагувати

  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрейс_Циганікс&oldid=38240937