Відкрити головне меню

Андрейково (Смоленська область)

Андрейково (рос. Андрейково) — село Вяземського району Смоленської області Росії. Входить до складу Андрейковського сільського поселення. Населення — 1589 осіб (2011 рік).

село Андрейково
рос. Андрейково
Місцева школа
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Смоленська область
Муніципальний район Вяземський
Поселення Андрейковське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 66205804001
Код ЗКТМО: 66605404101
Основні дані
Час заснування: 1859
Перша згадка: 1859
Населення 1589 осіб (2011 рік)
Площа 1,39 км²
Густота населення 1101,4 осіб/км²
Поштові індекси 215158
Телефонний код +7 48131
Географічні координати: 55°14′04″ пн. ш. 34°15′51″ сх. д. / 55.234444444471776592° пн. ш. 34.26416666669477706° сх. д. / 55.234444444471776592; 34.26416666669477706Координати: 55°14′04″ пн. ш. 34°15′51″ сх. д. / 55.234444444471776592° пн. ш. 34.26416666669477706° сх. д. / 55.234444444471776592; 34.26416666669477706
Часовий пояс UTC+3
Влада
Веб-сторінка andrejkovo.ru
Мапа
Андрейково (Росія)
Андрейково
Андрейково

Андрейково (Смоленська область)
Андрейково
Андрейково

Розташоване у східній частині Смоленщини за 500 метрів на північ від районного центру — міста Вязьми на автомагістралі М1 «Беларусь». Адміністративний центр однойменного сільського поселення.

ІсторіяРедагувати

Вперше село згадується у 1859 році, як сільце Новосельської волості.

До 1869 році було маєтком вяземського купця Плетнікова. В цей час Андрейково було дачею з фермою, на якій працювало декілька робочих, була невелика кількість рогатої худоби і коней та велика зграя мисливських собак. На території села було два поміщицьких будинки, які не збереглися.

У серпні 1918 року на території села сформувалася латиська колонія, яка згодом була переобладнана у радгосп «Андрейково», першим директором якої став Плате Оскар Петров.

З 6 жовтня 1941 року до 12 березня 1943 року під німецькою окупацією. У другій світовій війні брали участь жителі села, зокрема 254 односельців загинули на фронтах. У 1961 році було відкрито символічний меморіальний обеліск на честь полеглих вояків.

З 1964 року у селі діє бібліотека. У лютому 1965 року відкрито агрохімлабораторію.

У 1993 році відкрито історико-краєзнавчий музей на базі школи, у якому зібраний великий матеріал з історії села.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати