Гаваші Андрій Андрійович

український і радянський футболіст та спортивний діяч
(Перенаправлено з Андреас Гаваші)

Андрій Андрійович Гаваші (Андреас Андреасович Гаваші) (угор. Havasi András, рос. Андрей Андреевич Гаваши (Андреас Андреасович Гаваши), пол. Andrij Hawaszi, нар. 24 лютого 1939, Унгвар, Угорщина) — український і радянський футболіст та спортивний діяч. Виступав за другу збірну СРСР. Увійшов до символічної збірної Закарпаття усіх часів. Володар почесного звання «Заслужений працівник фізичної культури» та його обрано почесним громадянином м. Великий Березний. Випускник фізмату Ужгородського держуніверситету.

Ф
Андрій Гаваші
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Андрійович Гаваші
Народження 24 лютого 1939(1939-02-24) (85 років)
  Угорщина Унгвар,
Угорщина
Зріст 183 см
Вага 79 кг
Громадянство  Україна
Позиція воротар та нападник
Юнацькі клуби
1954–1956 СРСР «Спартак» (Ужгород)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957—1959 СРСР «Спартак» (Ужгород) 19 (?)
1959—1960 СРСР «Динамо» (Київ) 16 (-23)
1960 СРСР «Спартак» (Ужгород) 3 (?)
1961—1966 СРСР «Верховина» (Ужгород) 137 (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959 СРСР СРСР (друга збірна) 1 (-0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Свою ігрову кар'єру розпочав у юнацькій команді «Спартак» (Ужгород). У 1956 р. наставник ужгородців Михайло Михалина його ще зовсім молодим юнаком запросив до головної дружини краю, яка тоді була учасником чемпіонату СРСР в класі «Б». Спочатку йому довелося цілий рік просидіти на лаві запасних, але вже у 1957 р. він з командою став четвертьфіналістом Кубка СРСР з футболу у 1 зоні УРСР. Незабаром на талановитого молодого голкіпера звернули увагу тренери київського «Динамо» і в 1959 р. він, разом зі своїми одноклубниками Турянчиком та Сабо переїхав у столицю України. Перший сезон у складі киян, став найуспішнішим в кар'єрі воротаря. Замінивши на останньому рубежі травмованого основного кіпера команди Макарова, продемонстрував надійну і впевнену гру, чим привернув до себе увагу тренерів збірної СРСР, яка тоді почала підготовку до Кубку Європи. Гаваші у 1959 р. зайняв шосте місце серед лауреатів щорічної нагороди Футболіст року в Україні. Згодом він потрапляє в списки кандидатів в збірну СРСР, проводить з національною командою збори, беручи участь у тренувальній грі. (В той час він був внесений в заявку на товариський матч збірних СРСР і Чехословаччини, в якому був дублером Льва Яшина). Але зіграти в головній команді країни, так і не вдалося. Наступного року він повернувся до рідного клубу. В ужгородському «Спартаку», хоч був воротарем, однак розкрив себе і в атаці. Навіть одного сезону став найкращим бомбардиром цієї команди, яку в 1961 р. перейменували на «Верховину» і в якій він завершив свою ігрову кар'єру.

Після того він працював заввідділу молоді і спорту Перечинської РДА. А чи не найяскравіша життєва сторінка в житті Андрія Гаваші — 12 років на посаді голови Федерації футболу Закарпаття (19952006), 10 років делегатом Федерації футболу України на матчах вищої і прем'єр-ліги країни, а також діяльність на посаді члена виконкому ФФУ, в якій виконував обов'язки заступника голови комітету по зв'язках із регіонами (курирував західні області).

Досягнення ред.

Командні трофеї

Чемпіонат УРСР з футболу

Чемпіонат СРСР з футболу

Індивідуальні досягнення

Джерела ред.

Переклад ред.