Відкрити головне меню

Андреас Бек (нім. Andreas Beck, нар. 13 березня 1987, Кемерово) — німецький футболіст, захисник клубу «Бешикташ». Виступав за національну збірну Німеччини.

Ф
Андреас Бек
Lokobjk 40.jpg
Особові дані
Народження 13 березня 1987(1987-03-13) (32 роки)
  Кемерово, СРСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Штутгарт»
Номер 32
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2005–2007 Німеччина «Штутгарт» II 23 (1)
2005–2008 Німеччина «Штутгарт» 27 (1)
2008–2015 Німеччина «Гоффенгайм 1899» 216 (3)
2015–2017 Туреччина «Бешикташ» 52 (0)
2017– Німеччина «Штутгарт» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2006–2007 Німеччина Німеччина U-18 3 (0)
2007 Німеччина Німеччина U-19 3 (0)
2007 Німеччина Німеччина U-20 4 (0)
2006–2009 Німеччина Німеччина U-21 27 (2)
2009–2010 Німеччина Німеччина 9 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 жовтня 2015.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 13 березня 1987 року в радянському місті Кемерово в родині російських німців під ім'ям Андрій Оскарович Бекк[1].

1990 року, у віці трьох років, Андреас з батьками переїхав до Німеччини в район Аален. Починав займатися в команді «Вассеральфінген». У 1995 році в зв'язку з переїздом, став тренуватися в команді з комуни Кенігсброн, де провів наступні п'ять років, після чого потрапив в академію «Штутгарта». У «Штутгарті» Андреас тренувався також протягом п'яти років, пройшовши усі юнацькі команди. 1 липня 2005 року Бек підписав контракт з другою командою «швабів», яка виступала в Регіональній лізі «Південь».

6 серпня 2005 року Андреас дебютував у Регионаллізі у матчі першого туру проти «Кобленца». Поєдинок закінчився внічию 2:2, Андреас вийшов в основному складі і провів на полі весь матч[2]. Всього у першому сезоні за другу команду провів 12 матчів і забив один м'яч, граючи в одній команді з Самі Хедірою, Сердаром Таскі, Тобіасом Вайсом та іншими майбутніми гравцями збірної. Також в тій команді підтримував форму колишній гравець збірної Німеччини Даніель Бірофка і знаменитий у минулому нападник «Гамбурга» та «Вольфсбурга» Мар'ян Ковачевич[3].

11 лютого 2006 року Андреас дебютував в основній команді «Штутгарта» в матчі Бундесліги проти білефельдської «Армінії» (1:2), в якому Андреас провів на полі всі дев'яносто хвилин, відзначившись непоганою грою[4]. Армін Фе, тодішній головний тренер «швабів», замінив Беком вибулого Андреаса Гінкеля. Дебют став можливим також завдяки тому, що і запасний захисник, яким був у той час Маркус Баббель був травмований. Всього до кінця сезону Андреас зіграв 5 матчів у чемпіонаті і один в Кубку УЄФА. А в наступному сезоні 2006/07 став з командою чемпіоном Німеччини, щоправда зіграв лише у чотирьох іграх чемпіонату. Лише з сезону 2007/08 став частіше виходити на поле, але основним гравцем так і не став

Влітку 2008 року уклав контракт з клубом «Гоффенгайм 1899»[5], у складі якого провів наступні сім років своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Гоффенгайма», був основним гравцем захисту команди, а з 2010 року, коли клуб покинув Пер Нільссон, став новим капітаном команди[6].

До складу клубу «Бешикташ» приєднався 4 липня 2015 року[7]. Відтоді встиг відіграти за стамбульську команду 9 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірніРедагувати

2006 року дебютував у складі юнацької збірної Німеччини, взяв участь у 6 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 20072009 років залучався до молодіжної збірної Німеччини, у складі якої став молодіжним чемпіоном Європи 2009 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 31 офіційному матчі, забив 2 голи.

5 лютого 2009 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини в грі проти Норвегії, але дебют був змазаний програшем німців з рахунком 1:0[8].

Влітку 2010 року тренер «бундестіму» Йоахім Льов включив гравця до розширеного списку гравців на чемпіонат світу, проте в підсумку Бек не був включений у фінальну заявку[9], поступившись місцем на своїй позиції Деннісу Аого та Гольгеру Бадштуберу. А незабаром гравець взагалі перестав викликатись до національної збірної, за яку провів всього 9 матчів.

Статистика виступівРедагувати

 
Андреас Бек святкує чемпіонство зі «Штутгартом». 27 травня 2007 року.

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2005-06   «Штутгарт» II РЛ (III) 12 1 12 1
2006-07 РЛ (III) 11 0 КН 11 0
Усього за «Штутгарт» II 23 1 23 1
2005-06   «Штутгарт» БЛ 5 0 КН 0 0 КУЄФА 1 0 6 0
2006-07 БЛ 4 0 КН 1 0 5 0
2007-08 БЛ 18 1 КН 3 0 ЛЧ 2 0 23 1
Усього за «Штутгарт» 27 1 4 0 3 0 1 0 35 1
2008-09   «Гоффенгайм 1899» БЛ 30 0 КН 2 0 32 0
2009-10 БЛ 25 0 КН 1 0 26 0
2010-11 БЛ 33 0 КН 4 0 37 0
2011-12 БЛ 31 1 КН 4 0 35 1
2012-13 БЛ 31+2 1 КН 1 0 34 1
2013-14 БЛ 20 1 КН 4 0 24 1
Усього за «Гоффенгайм 1899» 170 3 16 0 186 3
Усього за кар'єру 220 5 20 0 3 0 1 0 244 5

Статистика виступів за збірнуРедагувати

Титули і досягненняРедагувати

КомандніРедагувати

«Штутгарт»: 2006-07
«Бешікташ»: 2015-16, 2016-17
Німеччина U-21: 2009[10]

ПриміткиРедагувати

  1. Андреас Бек: Батьки і зараз співають: «Давай, Андрійко!»
  2. Spielstatistik TuS Koblenz - VfB Stuttgart II 2:2 (2:1) (de). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 2012-03-22. Процитовано 2010-07-31. 
  3. VfB Stuttgart II: Der Kader 2005/2006 (de). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 2012-03-22. Процитовано 2010-07-31. 
  4. Spielstatistik Arminia Bielefeld - VfB Stuttgart 2:1 (1:1) (de). fussballdaten.de. Архів оригіналу за 2012-03-22. Процитовано 2010-07-31. 
  5. Beck wechselt zum Nachbarn (German). kicker.de. 4 July 2008. Процитовано 13 July 2015. 
  6. Beck wird Kapitän vom 14. August 2010 auf bundesliga.de
  7. Fix! Beck zu Besiktas. kicker.de (de). 4 July 2015. Процитовано 4 July 2015. 
  8. Grindheim vermiest Auftakt der DFB-Elf (German). kicker.de. 11 February 2009. Процитовано 13 July 2015. 
  9. Лев оголосив остаточну заявку збірної Німеччини на ЧС-2010. Архів оригіналу за 4 червень 2010. Процитовано 1 листопад 2015. 
  10. Technical report. uefa.com. 

ПосиланняРедагувати