Андон Пилип Іларіонович

Андон Пилип Іларіонович
Народився 16 жовтня 1938(1938-10-16) (82 роки)
Кирилівка, Куяльницька сільська громада, Подільський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Київ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність математик
Alma mater Кишинівський університет
Галузь математика
Звання академік НАН України
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «Ветеран праці»

Пили́п Іларіо́нович Андо́н (нар. 16 жовтня 1938, Кирилівка, Молдова) — вчений у галузі програмування, академік НАН України (2006), доктор фізико-математичних наук (1986), заслужений діяч науки і техніки України.

ЖиттєписРедагувати

Народився 16 жовтня 1938 року у селі Кирилівка (Молдавська РСР). У 1961 р. після закінчення фізико-математичного факультету Кишинівського державного університету зі спеціальності «математика» його направили на роботу в Інститут кібернетики АН УРСР у м. Києві.

Упродовж 1961–1969 рр. Пилип Іларіонович подолав в інституті шлях від інженера до молодшого наукового співробітника. Він спеціалізувався на створенні засобів обчислювальної техніки. Отримані ним результати лягли в основу кандидатської дисертації, яку П. І. Андон захистив у 1967 р. Протягом 1965–1967 рр. він без відриву від виробництва навчався в аспірантурі Інституту кібернетики АН УРСР.

З 1969 до 1980 рр. П. І. Андон був керівником відділення в Спеціальному конструкторському бюро Математичних машин і систем Інституту кібернетики АН УРСР, де працював над розробленням та практичним впровадженням систем оброблення даних на базі ЕОМ. Під його керівництвом виконано низку робіт, які отримали широке використання в народному господарстві.

З квітня 1980 р. по червень 1985 р. він був заступником директора з наукової роботи Спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики, з червня 1985 р. по липень 1992 р. його очолював.

У 1992 р. Пилип Іларіонович організував Інститут програмних систем НАН України, директором якого став згодом. У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук.

Наукова діяльністьРедагувати

П. І. Андон опублікував понад 200 наукових праць, у тому числі 5 монографій. Він підготував 11-х кандидатів і 5-х докторів наук. Крім цього, працював на педагогічній роботі: викладав у Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка, упродовж 1986–1992 рр. був головою Державної екзаменаційної комісії в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут».

Пилип Іларіонович — визнаний фахівець у галузі інформатики, програмування, інформаційних систем, баз даних і знань. Він зробив значний внесок у розвиток української кібернетичної школи. У 1961–1969 рр. П. І. Андон виконав цикл робіт із теорії автоматів, розробив нові методи мінімізації функцій алгебри логіки, які використовують при створенні засобів автоматизованого проектування систем дискретної дії. З 1969 року основний напрям наукової діяльності вченого — програмування та інформаційні системи. Він запропонував модель конвеєрних програмних систем, розробив методи їх синтезу, аналізу, оптимізації та організації конвеєрних обчислень на базах даних і знань великих обсягів. Пилип Іларіонович долучився до формування методології створення прикладних програмних систем, у межах якої розробив методи й засоби забезпечення надійності та якості програм на різних фазах їхнього життєвого циклу, методи розрахунків вартості, ризику й трудомісткості програмних систем. За авторської участі та під науковим керівництвом П. І. Андона в Україні розроблено основні стандарти з питань інженерії програмних систем.

У галузі інформаційних систем, баз даних і знань учений розробив формальнологічні основи побудови інтелектуальних інформаційних систем, зокрема теоретичний фундамент, методи і засоби концептуального моделювання предметних областей в умовах неповної і нечіткої інформації, запропонував і дослідив відповідні моделі даних та алгебри, розробив низку методів узагальнення інформації на базах даних; запропонував методологію створення інформаційно-аналітичних систем для підтримки технологій проведення контент-аналітичних досліджень на повнотекстових базах даних із метою кількісного аналізу, аналітичного оброблення та узагальнення змісту текстів для виявлення тенденцій, закономірностей явищ і подій, відображених у текстах. За його участю створено і запроваджено відповідні програмні засоби (система КОНТЕНТ).

П. І. Андон відомий як фахівець із питань створення великих складних розподілених систем. Під його керівництвом розроблено низку систем загальнодержавного та галузевого рівня (АИС ЮПИТЕР, ГАРТ, АРИАДНА). В останні декілька років науково-практичні зусилля вченого сконцентровані на розробленні теорії синтезу прикладних програмних систем у семантичному Інтернет-середовищі та на інформаційних технологіях підтримки наукових досліджень.

Пилип Іларіонович один з ініціаторів створення Національної програми інформатизації України та співпраці України з ЮНЕСКО. Він член Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, Міжнародної комп'ютерної асоціації АСМ і комп'ютерного товариства IEEE, входить до складу Програмних комітетів багатьох міжнародних наукових конференцій з програмування. П. І. Андон — член редколегій низки профільних наукових часописів (зокрема, «Компьютерная математика», «Системні дослідження та інформаційні технології», «Управляющие системы и машины»), а також засновник і головний редактор журналу «Проблеми програмування».

В останні роки зусилля П. І. Андона сконцентровані на побудові високошвидкісної оптоволоконної академічної мережі обміну даними (АМОД), розробці та впровадженні сучасних інформаційних технологій підтримки наукових досліджень у повсякденну діяльність НАН України, розробці засобів та технології створення електронних наукових бібліотек, розвитку ГРІД-середовища, розробці теорії синтезу прикладних програмних систем в семантичному Інтернет-середовищі. Особливо вагомим є внесок Пилипа Іларіоновича Андона у побудову великих складних розподілених систем загальнодержавного та галузевого рівня. На сьогодні знайшли широке впровадження в структурні підрозділи Міністерства оборони та Державної прикордонної служби України системи СТВОЛ, ГАРТ, АРКАН, які працюють в умовах реального часу. Окрім того, пройшла промислову експлуатацію і впроваджена в дію АМОД, яка інтегрована з польською науковою мережею PIONER і Українською науково-освітньою мережею УРАН.

Нагороди і званняРедагувати

За плідну творчу працю, інноваційну спрямованість наукових досліджень, високу значимість та ефективність наукової й педагогічної діяльності П. І. Андона нагороджено:

Він — лауреат державних премій у галузі науки і техніки УРСР та України, премій Ради Міністрів СРСР, премій НАН України імені В. М. Глушкова та імені С. О. Лебедєва.

Має почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Бібліографія публікаційРедагувати

  • Атаки на відмову в мережі Інтернет: опис проблеми та підходів щодо її вирішення / П. І. Андон, О. П. Ігнатенко. — К., 2008. — 50 с. — (Препр. / НАН України, Ін-т програм. систем; 2008-2). — укр. Розглянуто розробку системи протидії атакам на відмову у сфері безпеки комп'ютерних систем. Зазначено, що на сьогодні атаки на відмову — поширений спосіб зловмисної діяльності у мережі інтернет. Описано історію появи даних атак, визначено основні характерні типи. Увагу приділено відомим алгоритмам виявлення атак з метою аналізу даних з одного та багатьох каналів спостереження. Висвітлено особливості побудови систем захисту (СЗ) на базі мультиагентних систем. Запропоновано концепцію підходу до побудови СЗ із використанням інтелектуальних агентів. Описано архітектуру й основні принципи роботи даної системи.
  • Визначення витрат на створення програмного забезпечення автоматизованих систем / П. І. Андон, В. Ю. Суслов, Т. М. Коротун, Г. І. Коваль, О. О. Слабоспицька // Пробл. программир.: Сб. науч. тр. — 1998. — N 3. — С. 23-34. — Библиогр.: 16 назв. — укр. Робота присвячена дослідженню методів та моделей оцінювання витрат на створення програмного забезпечення (ПЗ) комп'ютерних систем, що є однією з важливих складових управління програмними проектами. Запропонована модель оцінки трудомісткості та вартості ПЗ найсприйнятніша для застосування при розробці автоматизованих систем.
  • До відкриття латентного бінарного фактора в статистичних даних категорного типу / П. І. Андон, О. С. Балабанов // Доп. НАН України. — 2008. — N 9. — С. 37-43. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. For a discrete model with tree-like structure, we demonstrate that if a separating variable (a root vertex) is binary, then constraints (like «tetrad difference») hold. Specifically, when there are four or three manifest variables in a model, the «ditetrad-constraint» or «triad-constraint», respectively, applies. So, these constraints facilitate the discovery of a hidden binary variable (latent class) which is responsible for associations among discrete manifest variables.
  • Засоби координації агентів у пошукових архітектурах Web / П. І. Андон, В. О. Дерецький // Пробл. программирования. — 2004. — N 1. — С. 60-70. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. Досліджено підхід до тематичного пошуку інформації на засадах агентних технологій з використанням онтологічних мов опису та координації поведінки агентів. Для реалізації мети застосування (задачі) агент відповідно до зазначеного підходу включає об'єкти, що забезпечують розподілене керування, і прикладні об'єкти, що динамічно співробітничають. Розглянуто модель та застосування тематичного пошуку інформації, технологію та засоби специфікації поводження агента, використані в мультиагентній системі, а також описано архітектуру платформи для реалізації даних моделей.
  • Логические модели интеллектуальных информационных систем/ Ф. И. Андон, А. Е. Яшунин, В. А. Резниченко; НАН Украины. Ин-т прогр. систем. — К.: Наук. думка, 1999. — 396 с.: рис. — Библиогр.: 133 назв. — ISBN 966-00-0535-0. — рус. Розглянуто проблеми створення інтелектуальних інформаційних систем. Висвітлено питання концептуального моделювання і подання знань у таких системах, а також роль формальних математичних методів у даному процесі. Використано математичну логіку та існуючі в її рамках формальні методи. На цій формально-логічній основі з'ясовано базові поняття і розроблено підхід до концептуального моделювання статики і динаміки предметних областей. Стисло подано формальні основи створення ситуаційно-орієнтованих мов концептуального моделювання. Розглянуто шляхи і засоби підвищення інтелектуальності автоматизованих інформаційних систем.
  1. Логическое направление интеллектуализации информационных систем / Ф. И. Андон, А. Е. Яшунин, В. А. Резниченко // Перша міжнар. наук.-практ. конф. з програмув. УкрПРОГ'98: Пр. / НАН України. — 1998. — С. 368–379. — Библиогр.: 18 назв. — рус. Рассмотрены вопросы концептуального моделирования и представления знаний в автоматизированных информационных системах и роль формальных математических методов в этом процессе. Сформулирован исходный контекст исследования проблематики представления знаний. Рассмотрены пути и способы повышения интеллектуальности АИС.
  2. Логіко-алгебраїчні методи обробки запитів у системах дедуктивних баз даних / П. І. Андон, Аднан Алі // Пробл. программирования. — 2002. — N 3-4. — С. 7-17. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
  3. Математические методы в кибернетике / Ред.: Ф. И. Андон. — К., 1999. — 160 с. — (Вестн. Междунар. Соломонова ун-та; Вып. 1). — рус Представлены балансная динамическая модель управления платежным календарем коммерческого банка, математические модели оптимизации депозитной ставки. Приведены решение систем линейных неравенств методами исключения неизвестных, современные аналоги реализации метода Шварца, а также качественная теория дифференциальных уравнений с частными производными. Особое внимание уделено применению математических методов в информационных технологиях.
  • Методы инженерии распределенных компьютерных приложений / Ф. И. Андон, Е. М. Лаврищева; НАН Украины. Ин-т програм. систем. — К.: Наук. думка, 1997. — 228 с. — Библиогр.: 50 назв. — ISBN 966-00-0183-5. — рус. Міститься опис методів і засобів розробки прикладних комп'ютерних систем (застосувань) для функціонування у розподіленому мережевому середовищі SUN OS на базі UNIX i OS 2.2 Microsoft. Розглянуто принципи взаємодії компонентів розподіленого застосування, розробленого на основі традиційних методів їх проектування та механізму віддаленого виклику, що включає засоби опису і передачі зовнішніх даних у мережевій моделі «клієнт-сервер». Проведено аналіз і описано об'єктно-орієнтований підхід до проектування розподілених застосувань на основі стандартів CORBA та засобів взаємодії об'єктів, що надаються брокером об'єктних запитів загальної архітектури цього стандарту. Наведено приклади, що демонструють різні аспекти інженерії розробки розподілених застосувань на основі цих двох механізмів взаємодії компонентів застосування у мережевому середовищі.
  • Модель оценки технологической зрелости организаций-разработчиков программного обеспечения / Ф. И. Андон, В. Ю. Суслов, Т. М. Коротун, Г. И. Коваль, О. А. Слабоспицкая // Пробл. программир.: Сб. науч. тр. — 1998. — N 4. — С. 46-57. — Библиогр.: 5 назв. — рус. У статті наведені концепція та модель зрілості технологічних процесів (ТП) створення програмного забезпечення (ПЗ) комп'ютерних систем (СММ-модель). Подано стислий огляд існуючих методів застосування цієї моделі, а також описано розроблений авторами статті експрес-метод оцінювання рівня зрілості технологічних процесів організацій-розробників ПЗ з метою вибору виконувачів великих замовлень на розробку ПЗ.
  • Организация вычислений в системах обработки данных методом макропотоков данных / Ф. И. Андон, Али Аднан // Перша міжнар. наук.-практ. конф. з програмув. УкрПРОГ'98: Пр. / НАН України. — 1998. — С. 249–257. — Библиогр.: 20 назв. — рус. Предлагается подход к повышению эффективности программ обработки в системах обработки данных, базирующийся на редукции обменов с медленной (вторичной) памятью и потоковое распараллеливание этих программ на уровне макрооператоров. Приводятся различные оценки эффективности предлагаемых средств.
  • Основы инженерии качества программных систем / Ф. И. Андон, Г. И. Коваль, Т. М. Коротун, В. Ю. Суслов; НАН Украины. Ин-т програм. систем. — К.: Академпериодика, 2002. — 503 с.: ил. — рус Раскрыта сущность основных понятий в области качества программных систем. Рассмотрены процессы жизненного цикла (ЖЦ), связанные с обеспечением качества — процессы валидации, текстирования, измерения, управления риском, обеспечения гарантии качества и его управлением. На основании обобщения материалов (отчетов, публикаций) зарубежных организаций — лидеров в области исследования вопросов инженерии качества — SEI, ISO, IEEE, NIST предложены методы, используемые при выполнении данных процессов. Приведены методологии GQM, FRA, COCOMO II, CMM. Предложен подход к тестированию с учетом риска отказа программного продукта и риска срыва проекта. Рассмотрено тестирование как интегрированный процесс, действующий на всех стадиях ЖЦ программных систем (ПС). Проанализированы особенности расчета трудоемкости и затрат на разработку ПС по одной из самых известных моделей — трехуровневой модели СОСОМО ІІ.
  1. Основы инженерии качества программных систем / Ф. И. Андон, Г. И. Коваль, Т. М. Коротун, Е. М. Лаврищева, В. Ю. Суслов; НАН Украины. Ин-т программ. систем. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Академпериодика, 2007. — 670 с. — ISBN 978-966-360-0*68-0. — рус. Обоснована парадигма качественных показателей (КП) в программной инженерии. Предложена классификация парадигм и стилей программирования. Раскрыта сущность основных понятий в области КП, в частности, инфраструктуры разработки, инженерии процессов разработки, интеграции процессов жизненного цикла. Рассмотрены процессы жизненного цикла, связанные с обеспечением качественных показателей, в частности, верификации, валидации, тестирования, измерения, управления риском, обеспечения гарантии КП, управления КП. Приведены методы, используемые при выполнении данных процессов. Освещены методологии GQM, FPA, COCOMO II, CMM. Изложены вопросы тестирования программных систем, сертификации систем менеджмента КП.
  2. Первая международная научно-практическая конференция по программированию УКРПРОГ'98 / Ф. И. Андон, А. Е. Дорошенко, Ю. В. Капитонова // Кибернетика и систем. анализ. — 1998. — N 5. — С. 182–186. — рус.
  • Проблеми побудови сервіс-орієнтованих прикладних інформаційних систем в semantic web середовищі на основі агентного підходу / П. Андон, В. Дерецький // Пробл. програмув. — 2006. — N 2-3 [спец. вип.]. — С. 493–502. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. Наведено основні засоби, на яких базується технологія сервіс-оріентованої інтеграції. Семантичні технології забезпечують існування певного рівня абстракції щодо існуючих інформаційних технологій. Цей рівень дозволяє здійснювати зв'язок даних, семантики та процесів, що виконуються в розподіленому середовищі. Розвиток цих технологій дозволить організаціям створювати єдине уніфіковане представлення даних у всіх застосуваннях, точно знаходити необхідну інформацію, спрощувати корпоративну інтеграцію й інтеграцію мережевих застосувань. Запропоновано схему для представлення та розв'язку задач у розподіленому середовищі Семантичної мережі. Розглянуто засоби та стандарти інтеграції та координації мережевих сервісів на базі потоку робіт (workflow).
  • Проблемы программирования: Сб. науч. тр. Вып. 4 / Ред.: Ф. И. Андон; НАН Украины. Ин-т програм. систем. — К., 1998. — 122 с. — рус. Представлены работы, посвященные теоретическим вопросам программирования, а также методам и средствам программной инженерии современных прикладных компьютерных систем, в частности, формальным методам программирования, методам извлечения, анализа, спецификации и валидации программных требований, повторного использования и реинженерии. Предложены новые подходы к решению задач концептуального моделирования предметных областей, рассматриваются вопросы проектирования распределенных приложений, инструментальных сред программирования и интеллектуальных информационных систем.
  • Программирование высокопроизводительных параллельных вычислений: формальные модели и графические ускорители / Ф. И. Андон, А. Е. Дорошенко, К. А. Жереб // Кибернетика и систем. анализ. — 2011. — 47, N 4. — С. 176–187. — Библиогр.: 23 назв. — рус. Запропоновано розвиток формальних методів проектування, заснований на концепціях алгебричного програмування і алгебро-динамічних моделей програм з використанням техніки переписувальних правил, для автоматизованої розробки ефективних програм для графічних прискорювачів. Розроблені формальні засоби проілюстровано на конкретних задачах, що демонструють високу ефективність перетворень. Протидія атакам на відмову в мережі Інтернет: концепція підходу / П. І. Андон, О. П. Ігнатенко // Пробл. програмув. — 2008. — N N 2/3 (спец. вип.). — С. 564–574. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. Досліджено одне з типів вторгнень через мережу Інтернет — атаки на відмову. Описано історію виникнення проблеми та причини, що зумовили її появу. Проведено огляд існуючих видів атак. Розглянуто загальну архітектуру системи захисту від атак на відмову. Запропоновано модель протидії атакам на базі технології інтелектуальних агентів і теорії ігор.
  • Процесори пошуку та аналізу природномовної текстової інформації в аналітичних системах / П. І. Андон, В. О. Дерецький // Пробл. программирования. — 2001. — N 3-4. — С. 144–162. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. Проаналізовано сучасні засоби опрацювання текстової інформації, визначено деякі їх переваги та недоліки. Визначено мету власної системи аналізу текстової інформації, що базується на запропонованій агентно-орієнтованій моделі процесора пошуку текстів, їх обробки та відображення змісту. Наведено структуру системи е-КОНТЕНТ, модель взаємодії агентів у системі й онтології як засобів представлення мовних знань і знань предметної галузі.
  1. Розвиток фабрик програм в інформаційному світі / П. Андон, К. Лавріщева // Вісн. НАН України. — 2010. — N 10. — С. 15-41. — Бібліогр.: 60 назв. — укр. У 1975 р. академік Глушков запропонував концепцію конвеєрного способу виробництва програмних продуктів (ПП) з готових програм. Проаналізовано розвиток цієї концепції на прикладі попередніх і сучасних фабрик програм; засвідчено появу двох основних понять виробництва: інтерфейс як стиковочний елемент із передачі і трансформації програм, що збираються, та інтегроване середовище збірки готових різнорідних програм із деяких мов програмування. Упродовж останніх 35 років вони постійно вдосконалювались і стали базисом сучасної фабрики програм, наприклад, в інфраструктурі європейського проекту Grid, призначеного для обчислювання наукових завдань. Оприлюднено результати наукових досліджень Інституту програмних систем НАН України, надано визначення фабрики програм за збіркою ПП із різнорідних і різноплатформених програм з використанням людських, технологічних та інструментальних ресурсів. Інститут планує упроваджувати ці результати в систему Grid і в інститутах НАН України. В межах системи будуть розроблені нові засоби інтерфейсу різнорідних програм із перетворення стандартних ISO/IEC 11404-2007 типів даних до тих, що є в багатьох мовах програмування, процедури генерації яких збагатять майбутні гетерогенні середовища сучасними засобами збірки програм.
  2. Стан та перспективи розвитку інформатики в Україні: монографія / В. А. Алексеєв, Н. І. Алішов, П. І. Андон, А. В. Анісімов, Л. Б. Баран, В. М. Бєлов, В. П. Боюн, В. М. Булавацький, С. Г. Бунін, В. Я. Валах; НАН України. — К.: Наук. думка, 2010. — 1006 с. — ISBN 978-966-00-0972-0. — укр. Висвітлено особливості становлення, здобутки та перспективи розвитку інформатики та кібернетики в Україні. Розглянуто питання математичного моделювання процесів у багатокомпонентних розподілених системах, у тому числі за умов релаксації, оптимального керування їх станами, числового розв'язання задач ідентифікації їх параметрів. Наведено результати досліджень побудови оптимальних за точністю та швидкістю числових алгоритмів. Описано технології комп'ютерного дослідження математичних моделей з наближено заданими вхідними даними. Увагу приділено теорії та технології програмування, проблемам розвитку обчислювальної техніки, штучному інтелекту та робототехнічним комплексам, питанням біологічної та медичної кібернетики, прикладним комп'ютерним системам і технологіям обробки даних. Розкрито можливості застосування інформаційних технологій в науці й освіті.
  • Стандартизация инженерии систем и программных средств в Украине / Ф. И. Андон, Л. Д. Бабко // Кибернетика и систем. анализ. — 2009. — 45, N 6. — С. 144–148. — Библиогр.: 49 назв. — рус. Наведено основні результати стандартизації інженерії систем і програмних засобів в Україні та обґрунтовано напрямки національної стандартизації у цій сфері. Розглянуто всі чинні національні стандарти з програмної інженерії.
  • Структурные статистические модели: инструмент познания и моделирования / Ф. И. Андон, А. С. Балабанов // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2007. — N 1. — С. 79-98. — Библиогр.: 28 назв. — рус. Даны введение и краткий обзор перспективного класса моделей — вероятностных моделей зависимостей на основании ациклических ориентированных графов (АОГ), прежде всего — байесовских сетей (БС). Приведены характеристика выразительных и познавательных возможностей АОГ-моделей, их способности отображать причинно-следственные связи. В сопоставлении с другими подходами к выводу знаний и идентификации моделей показаны роль и место БС как инструмента анализа и обобщения эмпирических данных, связь с логикой и проблемой индукции.
  • Эффективная обработка дедуктивных запросов при ограничениях на вычислительные ресурсы / Ф. И. Андон, Али Аднан // Пробл. программир.: Сб. науч. тр. — 1998. — N 3. — С. 35-45. — Библиогр.: 8 назв. — рус. Рассмотрены вопросы эффективной организации вычислительного процесса магистральной обработки дедуктивных запросов при ограничениях на ресурсы системы (прежде всего, оперативной памяти) с точки зрения редукции числа обменов между уровнями памяти. Решены задачи буферизации оперативной памяти. Сформулирован ряд задач дискретной оптимизации и разработаны методы их решения.
  • Semantic Web как новая модель информационного пространства Интернет / Ф. И. Андон, И. Ю. Гришанова, В. А. Резниченко // Пробл. програмув. — 2008. — N N 2/3 (спец. вип.). — С. 417–430. — Библиогр.: 117 назв. — рус. Описаны базовые концепции и архитектура Semantic Web, а также положение дел по разработке данного проекта по состоянию на конец 2007 г. Выделены проблемы, которые стоят перед мировым сообществом для дальнейшего развития Semantic Web.[2]

ДжерелаРедагувати

  1. Вісник НАН України. — 2008. — N 10.
  2. Український реферативний журнал «Джерело»
  3. Науковці України еліта держави. — К.: Логос Україна, 2003

ПосиланняРедагувати