Відкрити головне меню

Анджей Іван (пол. Andrzej Iwan; нар. 10 листопада 1959) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Ф
Анджей Іван
Andrzej Iwan.jpg
Особові дані
Повне ім'я Анджей Іван
Народження 10 листопада 1959(1959-11-10) (60 років)
  Краків, Польща
Зріст 175 см
Вага 76 кг
Громадянство Польща Польща
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1968—1975
1976
Польща «Ванда» (Краків)
Польща «Вісла» (Кр)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1976—1985 Польща «Вісла» (Кр) 198 (69)
1985—1987 Польща «Гурнік» (З) 67 (21)
1988—1989 Німеччина «Бохум» 30 (2)
1989 Польща «Гурнік» (З) 3 (0)
1990—1991 Греція «Аріс» 30 (2)
1992 Польща «Гурнік» (З) 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)

1978—1987
Польща Польща (U-18)
Польща Польща

29 (11)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце

2003—2005
2004—2005
2005—2006
2006
2006—н.ч.
Польща «Вісла-мол.» (Кр)
Польща «Окоцимський» (Бжесько)
Польща «Малопольща»
Польща «Пломінь» (Єж)
Польща «Вятр» (Людзьмеж)
Польща «Орлята» (Рудава)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єраРедагувати

Вихованець клубу «Ванда» (Краків), з якого перейшов у краківську «Віслу». У 1976 році виграв молодіжний чемпіонат Польщі з «Віслою», а в 1978 році вже в складі першої команди «білої зірки» виграв титул чемпіона Польщі, випередивши «Шльонськ». У вищій лізі у футболці «Вісли» зіграв 198 матчів і забив 69 м'ячів. Разом з краківською командою грав у фіналі кубка Польщі 1979 та 1984 роках.

У 1985 році перейшов у «Гурнік» (Забже), а на початку 1988 року приєднався до німецького «Бохуму». Потім ненадовго повернувся у «Гурнік» в 1989 році, після чого відправився в Грецію, у клуб «Аріс» (Салоніки). Після двох сезонів у команді переїхав до Швейцарії, де грав за аматорські клуби. Повернувшись до Польщі, також грав у командах з нижніх ліг.

Іван виграв чотири титули чемпіона (з «Віслою» і «Гурником»). Він зіграв 269 матчів у вищій лізі (дебют у віці 17 років) і забив 90 м'ячів, також зіграв 17 матчів в єврокубках і відзначився чотирма голами.

Кар'єра в збірнійРедагувати

Будучи гравцем юнацької збірної Польщі, завоював бронзову медаль юніорського турніру УЄФА 1978 року. В основній збірній Польщі він вперше опинився в того ж року — його викликали на чемпіонат світу в Аргентині, де він дебютував у матчі проти Тунісу. Однак після мундіалю його майже два роки не викликали в збірну. Проте, на чемпіонат світу з футболу 1982 року поїхав вже як основний гравець. Він отримав пошкодження у другому матчі з Камеруном і не зміг грати далі, а поляки в підсумку посіли третє місце на турнірі. Чотири роки по тому він не потрапив на чемпіонат світу з футболу 1986 року через травму, отриману в національному чемпіонаті. Усього зіграв 29 матчів у збірній Польщі і відзначився 11 голами[1].

Кар'єра тренераРедагувати

Закінчивши свою футбольну кар'єру, розпочав працювати тренером. Протягом декількох років працював з молодіжним складом краківської «Вісли». У 1999-2001 роках він допомагав головним тренерам «білої зірки», спочатку Адаму Навалці, а потім Оресту Ленчику. У червні 2002 року він зайняв позицію помічника тренера «Заглембє» (Любін), де знову працював разом з Адамом Навалкою, але через менш ніж п'ять місяців весь тренерський штаб був звільнений. Наступним місцем роботи Івана став «Окоцимський», який він очолив одноосібно в січні 2003 року. У команді працював до квітня 2005 року, коли його звільнили після серії поразок. Працюючи з клубом, Іван у 2004 році виграв четверту лігу (східна група), але в плей-офф за підвищення в класі клуб поступився «Кміті» (Забежув)[2].

У 2004 році був призначений тренером збірної Малопольщі на фінальний турнір Кубка регіонів УЄФА, який відбувся влітку 2005 року в Польщі.

У травні 2005 року Іван очолив аматорський «Пломінь» (Єжмановице). У клубі з села недалеко поблизу Кракова він працював не дуже довго. Це пов'язано з проблемами зі здоров'ям колишнього футболіста. Іван повернувся на тренерську лаву «Пломіня» 4 листопада 2005 року, а попрощався з командою в січні. У березні 2006 року він зайняв пост головного тренера команди юніорів «Вятра» (Людзьмеж), а вже через сезон покинув клуб. У наступному сезоні став тренером команди «Орлята» (Рудава).

Особисте життяРедагувати

Син Анджея Івана, Бартош, також став футболістом.

Анджей Іван також є спортивним коментатором і телевізійним експертом Polsat Sport. Також працював в редакції Orange Sport, коментує матчі чемпіонату Польщі.

У 2012 році видавництво Бухман опублікувало автобіографію Анджея Івана під назвою «Стомлені», яку він написав у співпраці з журналістом Кшиштофом Становським. У ній він розповідає про пристрасті до алкоголю, азартних ігор та спроб самогубства.

СтатистикаРедагувати

У збірнійРедагувати

Матчі у збірній
Дата Матчі Суперник Результат Змагання Грав Примітки
1. 6 червня 1978 Росаріо   Туніс
1-0
ЧС 1978
з 60'
2. 10 червня 1978 Росаріо   Мексика
3-1
ЧС 1978
до 75'
3. 26 березня 1980 Будапешт   Угорщина
1-2
товариський
до 75'
4. 2 квітня 1980 Брюссель   Бельгія
1-2
товариський
до 51'
5. 22 червня 1980 Варшава   Ірак
3-0
товариський
з 62'
 
6. 2 липня 1980 Санта-Крус-де-ла-Сьєрра   Болівія
1-0
товариський
з 46'
 
7. 9 липня 1980 Богота   Колумбія
4-1
товариський
90'
     
8. 29 вересня 1980 Хожув   Чехословаччина
1-1
товариський
90'
9. 12 листопада 1980 Барселона   Іспанія
2-1
товариський
90'
   
10. 19 листопада 1980 Краків   Алжир
5-1
товариський
90'
   
11. 7 грудня 1980 Валетта   Мальта
2-0
квал. ЧС 1982
77'
12. 25 березня 1981 Бухарест   Румунія
0-2
товариський
90'
13. 2 травня 1981 Хожув   НДР
1-0
квал. ЧС 1982
до 79'
14. 24 травня 1981 Бидгощ   Ірландія
3-0
товариський
90'
 
15. 2 вересня 1981 Хожув   Німеччина
0-2
товариський
з 35'
16. 10 жовтня 1981 Лейпциг   НДР
3-2
квал. ЧС 1982
з 9'
17. 28 жовтня 1981 Буенос-Айрес   Аргентина
2-1
товариський
do 79'
18. 15 листопада 1981 Вроцлав   Мальта
6-0
квал. ЧС 1982
90'
19. 18 листопада 1981 Лодзь   Іспанія
2-3
товариський
90'
20. 14 червня 1982 Віго   Італія
0-0
ЧС 1982
до 71'
21. 19 червня 1982 Ла-Корунья   Камерун
0-0
ЧС 1982
до 26'
22. 22 травня 1983 Хожув   СРСР
1-1
квал. Євро 1984
з 75'
23. 7 вересня 1983 Краків   Румунія
2-2
товариський
90'
 
24. 28 жовтня 1983 Вроцлав   Португалія
0-1
>квал. Євро 1984
90'
25. 27 січня 1984 Калькутта   КНР
1-0
товариський
з 76'
26. 21 серпня 1985 Мальме   Швеція
0-1
товариський
90'
27. 23 вересня 1987 Варшава   Угорщина
3-2
квал. Євро 1988
90'
28. 14 жовтня 1987 Забже   Нідерланди
0-2
квал. Євро 1988
90'
29. 27 жовтня 1987 Братислава   Чехословаччина
1-3
товариський
90'

ДосягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

КлубніРедагувати

У збірнійРедагувати

ОсобистіРедагувати

  •   Найкращий польський футболісті (1): 1987

ПриміткиРедагувати

  1. Mamrud, Roberto; Stokkermans, Karel; Arnhold, Matthias (29 February 2012). Poland - Record International Players. RSSSF. Процитовано 3 July 2012. 
  2. Paweł Mogielnicki. Baraże o udział w III lidze, grupa: 4. 90minut.pl (pl). Процитовано 2018-05-31. 

ПосиланняРедагувати