Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Ангела Піскерник народилася в містечку Бад-Айзенкаппель (словенською відоме як Залізна-Капла) у південній Каринтії, яке тоді входило до Австро-Угорщини і залишилося після її розпаду в Австрії після закінчення Першої світової війни. Отримала ступінь доктора ботаніки у Віденському університеті в 1914 році[1]. Серед її викладачів був Ганс Моліш[ru]. Згодом вона отримала вчені ступені в галузі анатомії і фізіології рослин. Потім Піскерник працювала в провінційному музеї в Любляні і викладала в різних середніх школах.

Гостро відчуваючи свою приналежність до словенської нації Піскерник брала активну участь у Каринтійському плебісциті[ru] і в клубі мігрантів[2]. У 1943 році вона була поміщена у в'язницю і містилася в нацистському концтаборі Равенсбрюк[3]. Вона згадується в автобіографічному романі «Ангел забуття» (нім. Engel des Vergessens) австрійської письменниці Майї Хадерлап[4].

Після закінчення Другої світової війни Ангела Піскерник стала директором Словенського музею історії природи[en] в Любляні і працювала в Службі охорони природи[5]. Зокрема, вона брала участь у роботі з відновлення і захисту Альпійського ботанічного саду Юліана[sl] і національного парку Триглав[6][7]. Вона перебувала під впливом італійського консерваціоніста Ренцо Відесотта[en].

У 1960-х роках Піскерник очолювала югославську делегацію на Міжнародній комісії з охорони Альп[it] (CIPRA) і запропонувала створити транснаціональний природний парк з Австрією, в Савінських Альпах[sl] і Караванке. Однак цей проект не був реалізований[8]. Сьогодні ця територія є частиною Зеленого поясу Європи.

Померла Ангела Піскерник 23 грудня 1967 року у Любляні.

Пам’ятьРедагувати

Ім’ям Ангели Піскерник названо один з парків міста Любляна.

РоботиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Tina Bahovec (2010): Engendering Borders: The Austro-Yugoslav Border Conflict Following the First World War, in: Agatha Schwartz (Ed.), Gender and Modernity in Central Europe: The Austro-Hungarian Monarchy and its Legacy, University of Ottawa Press, ISBN 978-0-7766-0726-9, pp. 219—234.
  2. Danijel Grafenauer (2009): Carinthian Slovenes´ Clubs and the Contacts between Carinthian Slovenes and Slovene-American Politicians Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine., in: Matjaž Klemenčič, Mary N. Harris (Eds.) European migrants, diasporas and indigenous ethnic minorities, Edizioni Plus-Pisa University Press, ISBN 978-88-8492-653-1, pp. 83–103
  3. Janez Stergar (2004): Dr. Angela Piskernik (1886—1967), Natural Scientist, Environmentalist, and Nationally Conscious Activist from Carinthia (Abstract in English), Institute of Ethnic Studies, Ljubljana. Retrieved October 31, 2013.
  4. Maja Haderlap (2016): Angel of Oblivion (Translated from German by Tess Lewis), Archipelago Books, Brooklyn, New York
  5. Mateja Tominšek Perovšek (2012): Slovene Women in the Modern Era (Exhibition Catalogue), National Museum of Contemporary History, Ljubljana, pp. 63–64
  6. Juliana after 1945 Архівовано December 29, 2011, у Wayback Machine. Slovenian Museum of Natural History, Ljubljana. Retrieved November 19, 2013.
  7. Vito Hazler (2010): Protection and Presentation of Cultural Heritage in the Triglav National Park and in Regional and Landscape parks in Slovenia, Etnološka istraživanja (Ethnological Researches), Vol. 1 No. 15, pp. 53–67
  8. Carolin Firouzeh Roeder (2012), Slovenia's Triglav National Park: From Imperial Borderland to National Ethnoscape, in: Bernhard Gissibl, Sabine Höhler, Patrick Kupper (Eds.), Civilizing Nature: National Parks in Global Historical Perspective, Berghahn Books, New York and Oxford, ISBN 978-0-85745-525-3, pp. 240—255.