Відкрити головне меню

Анатолій Якович Брандис (12 серпня 1923(19230812), Катеринослав — 23 березня 1988, Москва) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни льотчик-штурмовик літака Іл-2 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії. Генерал-лейтенант авіації (1978), кандидат військових наук (1976).

Анатолій Якович Брандис
Brandius.jpeg
Народження 12 серпня 1923(1923-08-12)
Катеринослав
Смерть 23 березня 1988(1988-03-23) (64 роки)
Москва
Поховання Кунцевське кладовище
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19411986
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант авіації
Війни / битви німецько-радянська війна, Кримська операція і Операція «Багратіон»
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Брандис Анатолій Якович у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 12 серпня 1923 року в місті Катеринослав (нині Дніпро) в сім'ї робітника, українець. Закінчив середню школу.

У Червоній Армії з червня 1941 року. Закінчив Пермську військову школу пілотів у 1943 році.

Учасник Німецько-радянської війни з серпня 1943 року. Бойове хрещення отримав на Південному фронті. Перший бойовий виліт зробив у складі групи на штурмовку колони ворожих танків з дивізії «Мертва голова». Воював у небі Мелітополя, Криму, Білорусі, Литви і Східної Пруссії. Пройшов шлях від льотчика до командира ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаполку. Загалом зробив 228 бойових вильотів. Незважаючи на численні пробоїни в літаку Іл-2, протягом усієї війни ні сам Анатолій Брандис, ні його екіпаж жодного разу не були поранені.[1] Його постійним стрільцем-радистом був кавалер трьох орденів Слави, киргиз Абдикасим Каримшаков[2].

У 1950 закінчив Військово-повітряну академію, в 1959 — Військову академію Генштабу. З 1964 р. викладав у військових навчальних закладах. Кандидат військових наук. З 1986 року генерал-лейтенант авіації А. Я. Брандис — у відставці.

Жив у Москві. Помер 23 березня 1988 року. Похований на Кунцевському кладовищі в Москві (ділянка 9-2).

НагородиРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

У Дніпрі встановлене бронзове погруддя Брандиса та відкрита пам'ятна меморіальна дошка в СШ № 77 по вул. Нестерова, 29 Новокодацького району.[1].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Дриго С. В. За подвигом — подвиг. М., 1967; Дважды Герои Советского Союза. М., 1973; Подвиги Героев Советского Союза. М., 1981; И генерал, и рядовой. Днепропетровск, 1983; Герои Советского Союза. М., 1987.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Дважды Герои Советского Союза. — М.: Воениздат, 1973.
  • И генерал, и рядовой. Днепропетровск: Промінь, 1983
  • Люди бессмертного подвига. Книга 1. М., 1975

ПосиланняРедагувати