Тартаковський Анатолій Ісакович
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2020) |
Анато́лій Тартако́вський (*31 травня 1954) — художник-живописець. Заслужений художник України (2009)[1]. Член Національної Спілки художників України[2]. Син художника Ісаака Тартаковського і Праведниці народів світу Лідії Савчук[3].
| Тартаковський Анатолій Ісакович | |
|---|---|
| Народився |
31 травня 1954 (69 років) Київ, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | художник |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Закінчив республіканську художню школу ім. Т.Г.Шевченка та Національну академію образотворчих мистецтв та архітектури в Києві. Учасник багатьох виставок в країні та за кордоном. Картини автора є власністю музеїв України, Росії, Ватикану та приватних колекцій в Європі, США, Канаді, Австралії. Основний творчий напрям — критичний реалізм, український соцарт, що ґрунтується на принципах неоімперсіонізму.
2006 року в Центрі сприяння розвитку мистецтв (Київ) була організована виставка Анатолія Тартаковського «Ідеї Середземноморського духу»[4].
2021 року брав участь у виставці «Мова Праведників: творчість родин Праведників народів світу», яка проходила в галереї Національного банку України[3].
У січні 2024 року в київській галереї «Білий Світ» відкрито персональну виставку А. Тартаковського «Вектор егоцентризм»[5].
Джерела ред.
- Довідник членів Спілки Художників СРСР по Українській РСР / Спілка Художників України. — Київ, 1986. — С. 147.
- Довідник членів Спілки художників України / Спілка художників України. — Київ, 1998. — С. 160.
- https://csam.archives.gov.ua/
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
- ↑ Тартаковский Анатолий Исаакович - СЕКЦІЯ ЖИВОПИСУ - Секции - Киевская Организация Национального Союза Художников Украини. konshu.org. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ а б Яковлева, Маргарита (28 ківтня 2021). Мова Праведників: творчість родин Праведників народів світу. Антиквар. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ Єфремова В. Натхнення Анатолія Тартаковського / Валентина Єфремова // Образотворче мистецтво. — 2006. — № 2. — С. 82— 85 : іл.
- ↑ Ольга Дуденко. Егоцентризм – нова щирість. Роботи "художника з метро" Тартаковського показують в "Білому Світі". «Українська правда», 27 січня 2024 р.