Аммоній Гермій
Аммоній Гермій (дав.-гр. Ἀμμώνιος τοῦ Ἑρμίου, нар.440 — пом.520) — античний філософ-неоплатонік, представник Александрійської школи неоплатонізму, учень Прокла Діадоха.
| Аммоній Гермій | |
|---|---|
| Народився |
435[1] Александрія, діоцез Єгипетd, praetorian prefecture of the Eastd, Візантійська імперія |
| Помер |
517[1] Александрія, діоцез Єгипетd, praetorian prefecture of the Eastd, Візантійська імперія |
| Країна |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Діяльність | філософ, астроном, письменник |
| Вчителі | Прокл Діадох[2] |
| Відомі учні | Сімплікій[2] і Damasciusd[2] |
| Знання мов | середньогрецька і латина[3] |
| Батько | Гермій Александрійський[4] |
| Мати | Едесія[4] |
| Брати, сестри | Heliodorus of Alexandriad[4] |
Біографія ред.
Аммоній Гермій — син Гермія Александрійського і Едесії. Гермій Александрійський помер, коли Аммоній був ще дитиною; досягнувши повноліття, Аммоній, разом з братом Геліодором, в супроводі матері, вирушив до Афін займатися філософією у Прокла. Повернувшись в Александрію, Аммоній став на чолі Александрійської школи і викладав Платона і Арістотеля до кінця життя.
За повідомленнями Дамаскія, під час нападок християн на язичників, що відбулися у другій половині 480-х, Аммонію довелося піти на поступки місцевій християнській владі, щоб отримати дозвіл продовжувати свої лекції. Дамаскій, який за це Аммонія засуджує, не повідомляє, на які саме поступки Аммонію довелося йти. За повідомленнями Олімпіодора Молодшого відомо, що Аммоній таким чином продовжував викладання до 515.
Учні ред.
Учні Аммонія: Асклепій Тралльський, Дамаскій, Олімпіодор Молодший, Сімплікій, Іоанн Філопон.
Філософська спадщина ред.
Від численних творів Аммонія збереглися лише коментарі до «Про тлумачення» Арістотеля.
Джерела ред.
- Ammonius. [Архівовано 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Stanford Encyclopedia of philosophy.(англ.)
- А.Ф. Лосев. Глава II. Гермий, Аммоний, Гиерокл [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.] История античной эстетики. Т.8, кн.1 (рос.)
- ↑ а б в Національна бібліотека Франції — 1537.
- ↑ а б в Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 523. — 886 с. — ISSN 0249-7921
- ↑ Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- ↑ а б в Freudenthal J. Ammonios 15 // Kategorie:RE:Band I,2 — 1894.