Амелін Артем Андрійович
Артем Андрійович Амелін (20 серпня 1994, м. Полтава, Україна — 26 лютого 2022, Луганська область) — український військовослужбовець, старший солдат роти оперативного призначення 4 БрОП Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).
| Артем Амелін Артем Андрійович Амелін | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 серпня 1994 м. Полтава, Україна | |
| Смерть |
26 лютого 2022 (27 років) Луганська область (осколкові поранення) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Амелін Артем Андрійович у Вікісховищі | ||
Життєпис ред.
Артем Амелін народився 20 серпня 1994 року в місті Полтаві.
2023 року закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 23. Працював газозварювальником на одному з підприємств родинного міста.
У червні 2021 року після закінчення проходження військової строкової служби уклав контракт про проходження служби в гостомельській бригаді Національної гвардії України.
24 лютого 2022 року в складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну старший солдат Амелін приступив до виконання бойового завдання в одному з найнебезпечніших районів ООС — на околицях смт Трьохізбенки Щастинського району на Луганщині.
26 лютого 2022 року, коли ворог уже був у небезпечній близькості до гвардійських позицій, він під обстрілом спромігся дістатися до станкового протитанкового гранатомета й попри те, що в нього вже був пошкоджений оптичний приціл, влучним пострілом поцілив у башту російського танка, заклинивши її. Застосовуючи щільний вогонь 82-мм мінометів, ворог почав розгортати свою колону в бойовий порядок. Один із танків прорвався на спостережні пости, де намагався розчавити гвардійців, які відходили на запасні вогневі позиції. Старший солдат Амелін підповз до ворожої машини та одну за одною метнув у неї дві протитанкові гранати, підбивши танк. При цьому боєць дістав осколкове поранення, та попри біль продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх однополчан. Згодом неподалік вдарили нові рашистські снаряди й Артем дістав множинні осколкові поранення в районі с. Трьохізбенка, що на Луганщині[1]. Побратими одразу надали йому домедичну допомогу й навіть довезли живим до шпиталю, але під час проведення реанімаційних заходів він помер.
Нагороди ред.
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (25 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Примітки ред.
- ↑ Нацгвардійцю з Полтави посмертно присвоїли звання Героя України
- ↑ Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 167/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Мета вища за життя: Історія Героїв України Артема Амеліна та Олександра Тимченка // Національна гвардія України.
- Дробишева, Т. У бою під Трьохізбенкою гвардієць Артем Амелін підбив два ворожі танки [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 25 квітня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |