Відкрити головне меню

Амбросій Феодосій Макробій

Амбро́сій Феодо́сій Макро́бій (лат. Ambrosius Theodosius Macrobius), V століття н. е.) — давньоримський письменник, філолог, філософ і теоретик музики.

Амбросій Феодосій Макробій
лат. Ambrosius Macrobius Theodosius
Macrobius.jpg
Народився 370
Ель-Кеф, Туніс
Помер не раніше 430
Громадянство
(підданство)
Західна Римська імперія
Byzantine imperial flag, 14th century, square.svg Візантійська імперія
Діяльність філософ, письменник, державний службовець, теоретик музики, філологія, Неоплатонізм, Теорія музики, поет
Мова творів латина

Commons-logo.svg Амбросій Феодосій Макробій у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Про життя Макробія збереглося вкрай мало достовірних відомостей. Припускають, що родом він був з Північної Африки (за свідченнями багатьох античних географів і істориків) там мешкало плем'я macrobii, «довгожителі». Збереглися відомості про те, що людина на ім'я Макробій обіймала посади префекта в Іспанії та проконсула в Африці. На підставі факту, що в той час такі високопосадовці могли бути лише християнами, можна зробити висновки про релігію Макробія, хоча в його творах немає специфічно християнських рис.

ДоробокРедагувати

 
Сторінка зі «Сну Сціпіона» ілюструє космогонічні уявлення Макробія: Земля в центрі Всесвіту
 
Карта світу Макробія

Значення Макробія в історії літератури визначають два його твори: «Сатурналії (лат. Convivia Saturnalia) і «Сон Сципіона» (лат. Somnium Scipionis). У першому творі, зверненому до Макробієвого сина Євстахія, автор спочатку розмірковує про походження свята Сатурналій, потім переходить до оцінки переваг Вергілія та інших античних письменників, а також до міркувань на різні теми та анекдотів з життя великих людей минулого. У цьому «Сатурналії» близькі до книг таких пізньоантичних авторів, як Авл Геллій або Афіней. Твір Макробія особливо цінний тим, що в ньому збережена величезна кількість цитат і фрагментів з втрачених творів античної літератури. Одне зі свідчень «Сатурналій» — про облогу Ольвії полководцем Зопіріоном — є унікальним для розуміння античної історії на теренах України.[1]

«Сон Сципіона» є своєрідним коментарем до епізоду, який викладено в шостій книзі трактату Цицерона «Про державу» (лат. De re publica): римський полководець Сципіон Африканський уві сні подорожує по просторах космосу, відвідує інші світи і бачить майбутнє. Макробій інтерпретує сон Сципіона в дусі неоплатонічної філософії й у зв'язку з ним міркує про гармонію космосу, про Світову душу, про магічне значення чисел, пророцтв, тлумачення сновидінь і тощо Теорія музики Макробія (Кн. II, гл.1-2) компілятивна; мета її — адаптація грецької науки на латинському ґрунті. Макробій розповідає історію про числові закони музики Піфагора, викладає піфагорійське вчення про 5 консонансів (кварта, квінта, октава, октава з квінтою, подвійна октава) [2], про неподільність цілого тону на 2 рівні частини (малий півтон він називає Лімою, приписуючи її відкриття Платонові), порівнює будову Світовий душі з музичними інтервалами, асимілює інші тривіальні для античної науки відомості.

«Сон Сципіона» користувався величезною популярністю в Середньовіччя і дотепер становить інтерес як виклад поглядів неоплатонізму на предмети, що знаходилися поза розглядом інших філософів цього напрямку.

Трактат Макробія з граматики під назвою «Про схожість і відмінності грецьких та латинських дієслів» (лат. De differentiis et societatibus graeci latinique verbi) зберігся лише у скороченому переказі, який традиційно, але не цілком достовірно приписується Іоаннові Скоту Еріугені.

Видання і перекладиРедагувати

 
Макробій вручає сувій своєму синові Євстахію. З середньовічного рукопису «Сну Сципіона» (Італія, близько 1100 р.).
«Сон Сципіона»
  • Macrobius Ambrosius Theodosius. Commentarii in Somnium Scipionis, ed. J. Willis. Leipzig: Teubner Verlag, 1970, p. 1-154.
  • Macrobius. Commentary on the «Dream of Scipio». Tr. by W. H. Stahl. N.-Y., 1952. (Перевидання 1990 року)
  • У серії «Collection Budé» твір видано в 2 книгах: Macrobe. Commentaire au songe de Scipion.
    • T. I: Livre I. Texte établi, traduit et commenté par M. Armisen-Marchetti. CV, 214 p. ISBN 978-2-251-01420-3
    • T. II: Livre II. Texte établi, traduit et commenté par M. Armisen-Marchetti. 2003. XXIV, 320 p. ISBN 978-2-251-01432-6
  • Отрывки. / Пер. Т. Уманской. // Знание за пределами науки. М., 1996. С. 276—289.
  • Уривок (I 18-19) в пер. А. Г. Алексаняна (рос.)
  • Отрывки (I 8-14, 17; II 12-13, 17). / Пер. М. С. Петровой. // Философия природы в античности и в средние века. М., 2000. С. 371—416.
  • Петрова М. С. Макробий Феодосий и представления о душе и о мироздании в поздней Античности. М.: Кругъ, 2007. 464 стр. ISBN 978-5-7396-0117-9 (содержит на с. 176-277 латинский текст и русский перевод отрывков I 1-4, 8-14, 17, II 12-13, 17)
  • Комментарий на «Сон Сципиона» (I, 3) / Пер. с латинского и примечания М. С. Петровой. // Интеллектуальные традиции античности и средних веков (Исследования и переводы). М.: Кругъ, 2010. С. 229—237.
«Сатурналії»
  • Macrobius Ambrosius Theodosius. Saturnalia, ed. J. Willis. Leipzig: Teubner Verlag, 1970.
  • Macrobius. The Saturnalia. Tr. by P. V. Davies. N. Y.-L., 1969.
  • Макробий. Сатурналии (отрывки). / Пер. Е. А. Берковой. // Памятники поздней античной научно-художественной литературы. М., 1964. С. 342—356.
  • Макробий. Сатурналии. Книга первая, главы 12-16 (уривок про класифікацію днів у римлян та про історію календаря). / Пер. с лат. и греч., прим. и указ. В. Т. Звиревича // Исседон. Т. 4. Екатеринбург, 2007.
  • Макробий. Сатурналии. Книга II. / Пер. с лат. и греч., прим. и указ. В. Т. Звиревича // Исседон: альманах по древней истории и культуре. Т. 3. Екатеринбург, 2005.

Українські перекладиРедагувати

  • Коментарі до сновидіння Сципіона Африканського, пер., вступна стаття, коментар В. Андрушко. — Київ: Тандем, 2000. — 176 с. ISBN 966-7145-33-0

ПриміткиРедагувати

  1. Див. Крисаченко В. С., Україна на сторінках Святого письма та витяги з першоджерел…, — Київ: Наукова думка, 2000, с. 56
  2. Знамениту проблему консонантної кварти з октавою (8:3) Макробій замовчує.

ЛітератураРедагувати

  • Ернст Роберт Курціус, Європейська література і латинське середньовіччя, пер з нім. Анатолій Онишко. — Львів: Літопис, 2007 (про Макробія див. Екскурс V § 3).
  • Лосев А. Ф. § 2. Макробий // История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития: в 2-х книгах/ В. С. Походаев. — М.: Искусство, 1992. — Кн. 1. — С. 140—152
  • Уколова В. И. § XXXVI Узоры на покрывале Прозерпины: культура последнего века римской империи// Античность: История и культура: Учеб. пособие в 2-х томах для учащихся старших классов школ, гимназий, лицеев/ Д. Клюев. — М.: ТЕРРА — книжный клуб, 1999. — Т. 2. — С. 252—274
  • Петрова М. С. Макробий Феодосий и представление о душе и о мире. / Институт всеобщей истории РАН. — М.: Круг, 2007.
  • Петрова М. С. Онейрокритика в Античности и в Средние века (на примере Макробия) // Интеллектуальные традиции античности и средних веков (Исследования и переводы). М.: Кругъ, 2010. С.176-228.
  • Jacques Flamant: Macrobe et le néo-platonisme latin, à la fin du IVe siècle, Brill, Leiden 1977. ISBN 90-04-05406-5
  • Pedro Paolo Fuentes González: Artikel Macrobius, in: Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques, Bd. 4, CNRS Editions, Paris 2005, S. 227-242
  • Ekkehart Syska: Studien zur Theologie im ersten Buch der Saturnalien des Ambrosius Theodosius Macrobius, Teubner, Stuttgart 1993. ISBN 3-519-07493-1
  • Brigitte Englisch: Die Artes liberales im frühen Mittelalter (5.-9. Jahrhundert). Das Quadrivium und der Komputus als Indikatoren für Kontinuität und Erneuerung der exakten Wissenschaften zwischen Antike und Mittelalter, Stuttgart 1994. ISBN 978-3-515-06431-6
  • Douglas Kelly: The Conspiracy of Allusion. Description, Rewriting, and Authorship from Macrobius to Medieval Romance, Brill, Leiden 1999. ISBN 90-04-11560-9

ПосиланняРедагувати