Амар-Сін

Амар-Сін
Народився	21 століття до н. е.
Помер	21 століття до н. е.; ·напад тваринd
Поховання	Ур
Країна	Шумер
Діяльність	суверен
Посада	Лугаль
Конфесія	Шумеро-аккадська міфологія
Рід	Третя династія Уру
Батько	Шульгі
Брати, сестри	Шу-Сін і Еннірзіаннаd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Амар.

Амар-Сін, Амар-Суен, Бур-Сін I (шум. ^damar-^dsuen-na; Безсмертний Сін) — цар Ура, Шумера й Аккада, правив приблизно в 2047-2038 до н. е., з Третьої династії Ура.

Життєпис ред.

Син Шульгі. Документи свідчать про те, що Амар-Сін був енергійним і мужнім правителем, що продовжували політику свого батька. Так само як і його батько, його ще за життя сприймали як бога. За часів Амар-Сіна, як і за Шульгі, будувалися храми і палаци, розвивалася торгівля і ремесла, цар-бог призначав вищих державних і храмових сановників. На другому році свого правління (близько 2044 до н. е.) Амар-Сін відновив колегіальний суд, можливо, за участі старійшин. Іноді в ньому брав участь і голова громадської ради (аба-уру, букв. «Батько міста»).

Аби втримати у своїх руках завоювання попередника, йому доводилося вести численні війни. На другому році свого правління (бл. 2044 до н. е.) Амар-Син придушив повстання в Урбіллумі (Ербіль) і зруйнував це місто. На шостому році (бл. 2040 до н. е.) було придушене повстання в Шашрумі (Ашшурі). Намісником Ашшура був призначений Зарікум, який залишив напис, де називає себе слугою Амар-Сіна й просить у богів довгих років життя для свого пана. На сьомому році (бл. 2039 до н. е.) Амар-Сін захопив місто Хухнурі в Еламі. Амар-Сін залучав у на службу до війська велику кількість найманців — еламітів і амореїв; останніх було особливо багато в армії.

Правив Амар-Сін 9 років і, мабуть, помер від укусу скорпіона, який заліз у його взуття.

«Амар-сін зменшив підношення волів і овець на святкуванні Акіта в Есагілу. Було пророковано, що його забуцає віл, проте помер він від „укусу“ свого взуття».
— Хроніка Вейднера (ABC 19)

Література ред.

Історія Древнього Сходу. Зародження найдревнішиї класових суспільств та перші вогнища рабовласницької цивілізації. Частина 1. Месопотамія. Під редакцією І. М. Дьяконова — Москва, головна редакція східної літератури видавництва «Наука», 1983. — 534 с.
John Bagnell Bury et al. (1925). The Cambridge Ancient History. Cambridge University Press. p. 607. ISBN 0-521-07791-5.