Крістіан Аманпур

(Перенаправлено з Аманпур Крістіан)

Крістіа́н Аманпу́р (перс. کریستیان امانپور‎; нар. 12 січня 1958) — американська військова кореспондентка, письменниця. Одна з провідних журналісток та головна міжнародна кореспондентка телекомпанії Сі-Ен-Ен. Посолка доброї волі ООН.

Крістіан Аманпур
англ. Christiane Amanpour
Ім'я при народженні англ. Christiane Maria Heideh Amanpour
Народився 12 січня 1958(1958-01-12)[1][2][…] (66 років)
Ілінг[d], Мідлсекс, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Місце проживання Нью-Йорк
Лондон
Діяльність журналістка, письменниця, кореспондентка, program host, телеведуча
Галузь журналістика[4]
Відомий завдяки журналіст Сі-Ен-Ен
Alma mater Воєнний коледж армії США, Родайлендський університетd (1983) і New Hall Schoold
Знання мов англійська, перська[5] і французька[5]
Заклад CNN International
Членство Американська академія мистецтв і наук
Роки активності 1983 — тепер. час
Посада посол доброї волі ООН[d][6]
Конфесія католицизм
У шлюбі з Джеймс Рубін
Діти Даріус Джон Рубін
Нагороди
IMDb ID 0023927

Життєпис ред.

Народилася в Лондоні в християнській родині іранця та англійки. Незадовго після народження Крістіан та її сестри Лізи родина переїхала до Ірану, де батько Мухаммед отримав провідне місце в державній авіакомпанії. Сім'я мала добрі стосунки з шахом Ірану і після Ісламської Революції у 1979 р. мусила тікати з країни. В 11 років Крістіну відправили на навчання до однієї з провідних католицьких шкіл Англії.

Після школи вона продовжила навчання в США, де вивчала журналізм в Університеті Род-Айленда. Ще в студентські роки завдяки екзотичній британській вимові Крістіан почала працювати на одній з місцевих радіостанцій. У 1983 р. вона закінчила факультет журналістики з відзнакою і отримала роботу в одному з філіалів телекомпанії Ен-Бі-Сі.

Журналістка ред.

Серйозна журналістська діяльність Аманпур почалася у 1983 р. з роботи у Сі-Ен-Ен. Вже в 1989 р. її перше призначення було в Німеччині, де вона почала вести репортажі про демократичні зміни в центральній та східній Європі. Найбільшої популярності Аманпур набула під час війни у Перській затоці та війни у Кувейті у 1990 р. Наступні репортажі робила з колишньої Югославії, з війни в Сараєво. В цей час репортажі Аманпур гостро критикують за однобокість та антисербську направленість. Її відповідь стала відомою:

  Бувають випадки, коли ти просто не можеш залишатися нейтральним, оскільки нейтралітет в цьому випадку -- форма співучасті. Об'єктивність не означає, що ти повинен відноситися однаково до всіх сторін, вона означає, що кожній стороні треба дати слово.  

Попри критику у 1993 р. Аманпур удостоєна престижної журналістської нагороди — «Приз Пібоді». З 1996 по 2005 також працювала в Сі-Бі-Ес, готуючи репортажі для відомої телепрограми «60-хвилин». За ці роботи отримала ще один «Приз Пібоді» у 1998 р.

З 2005 р. Аманпур почала працювати у Лондонському бюро Сі-Ен-Ен і часто вела репортажі з гарячих точок світу, брала інтерв'ю у багатьох відомих особистостей, таких, як Ясер Арафат, Махмуд Ахмадінежад. В червні 2007 р. Королева Єлизавета ІІ нагородила Крістіан Аманпур званням командора Ордену Британської імперії за її внесок в жураналістику.

В серпні 2007 р. вийшла документальна трилогія Аманпур про роль релігії в житті багатьох країн — «Воїни богів».

У 2018 р. підписала звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[7].

Примітки ред.

Джерела ред.