Амалія Саксонська (1436—1501)

герцогиня-консорт Ландсгут-Баварії

Амалія Саксонська (нім. Amalia von Sachsen; нар. 4 квітня 1436 — пом. 19 листопада 1501) — саксонська принцеса з династії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Фрідріха II та австрійської ерцгерцогині Маргарити, дружина герцога Ландсгут-Баварії Людвіга IX Багатого.

Амалія Саксонська
нім. Amalia von Sachsen
AmaliaSaBaRo.JPG
6-я герцогиня-консорт Ландсгут-Баварії
21 лютого 1452 — 18 січня 1479
Попередник: Маргарита Австрійська
Наступник: Ядвіга Ягеллонка
 
Народження: 4 серпня 1436(1436-08-04)
Майсен, Саксонія, Священна Римська імперія
Смерть: 19 листопада 1501(1501-11-19) (65 років) або 19 листопада 1502(1502-11-19)[1] (66 років)
Рохліц, Німеччина
Поховання: Майсенський соборd
Рід: Веттіни
Батько: Фрідріх II (курфюрст Саксонії)
Мати: Маргарита Австрійська
Шлюб: Людвіг IX
Діти: Георг[2] і Маргарита Баварська

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народилась 4 квітня 1436 року у Майсені. Стала первістком в родині курфюрста Саксонії Фрідріха II та його дружини Маргарити Австрійської, з'явившись на світ на шостий рік їхнього подружнього життя. Мала молодших сестер Амалію, Маргариту та Ядвігу й братів Фріхріха, Ернеста, Альбрехта та Александра, який помер немовлям.

У 14461451 роках батько вів Саксонську братську війну зі своїм братом Вільгельмом. Амалія була видана заміж наступного року після Наумбурзького миру, який завершив протистояння.

У віці 15 років вона стала дружиною 35-річного герцога Ландсгут-Баварії Людвіга IX. Весілля відбулося 21 березня 1452 у Ландсгуті й відзначалося з великою пишністю. Амалія зі своїм почтом мешкала у замку Траузніц. У подружжя народилося четверо дітей:

У 1463 році отримала від чоловіка замок Буркгаузен як резиденцію, де заснувала церкву Святого Духа.

Після смерті Людвіга у 1479 році залишила Баварію. Як удовину долю отримувала 800 рейнських флоринів на рік від свого сина. Придбавши у братів замок Рохліц та прилеглий до нього район, мешкала там від 1481 року до самої смерті. Замок розширювався і за її проживання фактично перетворився на палац.[3] У Рохліці була зведена церква Святого Петра, а у замку — відновлена каплиця, де зберігалася цінна колекція реліквій.

Померла 19 листопада 1501 року, переживши всіх доньок. Похована у князівській каплиці Мейсенського собору.[4]

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх III
 
 
Катерина Геннеберзька
 
Генріх I
 
 
Софія Померанська
 
Леопольд III
 
 
Вірідіс Вісконті
 
 
Земовит IV
 
 
Олександра Ольгердівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
 
Катерина Брауншвейг-Люнебурзька
 
 
 
 
 
 
Ернст Залізний
 
 
 
 
 
 
Кімбурга Мазовецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Find a Grave — 1995.
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Історія замку Рохліц [1] [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Мейсенський собор [2] [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Joseph Baader, Haus- und Hofhaltungsordnungen Herzogs Ludwig des Reichen von Niederbayern für das Residenzschloß Burghausen während des Aufenthalts seiner Gemahlin Herzogin Amalie dortselbst. In: Oberbayerisches Archiv, 36. 1877. стор. 25–54.
  • Maike Günther, Schloß Rochlitz als Residenz und Witwensitz. Das Projekt einer Dauerausstellung. In: Schattkowsky, Martina (Hrsg.): Witwenschaft in der Frühen Neuzeit. Fürstliche und adlige Witwen zwischen Fremd- und Selbstbestimmung. Leipzig 2003, стор. 65–83 .
  • Irmgard Biersack, Die Hofhaltung der «reichen Herzöge» von Bayern-Landshut (1392—1503). Hofgesinde, Verpflegung, Baumaßnahmen. In: Mitteilungen der Residenzen-Kommission der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, 15. 2005, 2, стор. 17–45.
  • Irmgard Biersack, Die Hofhaltung der «reichen Herzöge» von Bayern-Landshut. Regensburg 2006.

ПосиланняРедагувати