Амалананда Гош (англ. Amalananda Ghosh 3 березня 1910 — 25 серпня 1981) — індійський археолог, фахівець з прадавніх цивілізацій Індії. Нагороджений урядовою нагородою Падма Шрі в 1962 році.

Амалананда Гош
англ. Amalananda Ghosh
Народився 3 березня 1910(1910-03-03)[1]
Варанасі, Об'єднані провінції Аґри і Ауда, Британська Індія
Помер 25 серпня 1981(1981-08-25)[1][2][3] (71 рік)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Країна British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Flag of India.svg Індія[4]
Діяльність антрополог, археолог, історик
Alma mater Університетський коледж Лондона
Галузь археологія
Діти Asim Ghoshd
Нагороди
Padma Shri in civil service

БіографіяРедагувати

Народився в місті Варанасі. Вивчав археологію в Аллахабаді та інституті Археології при Лондонському університеті. З 1937 року працював в Археологічній службі Індії та очолював її з 1953 по 1968 роки. Брав участь в розкопках або керував ними в Пачмархі, Біканері, Брахмагірі, Маскі, Таксилі, Арікамеду, Хараппі. Він вів розкопки на ділянках долини Інду і долини Гхаггар. Гош зміг простежити зміну культур Хараппі і визначив час появи аріїв в цій місцевості, а також з'ясував деталі про походження цивілізації Хараппі. У 1950 році завдяки Гошу були організовані систематичні розкопки вздовж русла висохлої річки Сарасваті і за кілька місяців роботи він виявив близько 70 ділянок, на 15 з яких були знайдені предмети старовини[5]. У 1958 році в Індії був прийнятий Закон про охорону стародавніх пам'ятників і місць археологічних розкопок і подальші роботи проводилися під егідою Міністерства культури Індії[6].

Організував Службу охорони храмів і Доісторичний відділ, а також археологічну школу. Був головним редактором журналу «Ancient India». У 1954 році ініціював створення журналу «Indian Archaeology», в якому виходили публікації про проведення археологічних робіт на території Індії. За його участю в 1960 році пройшла реорганізація департаменту археології Непалу. Після закінчення роботи в Археологічній службі в 1968 році працював консультантом ЮНЕСКО при уряді Катару, в Бахрейні, в Саудівській Аравії (1968—1969) і Ємені (1970). Пішовши у відставку, емігрував в США, де помер в 1981 році.

Особисте життяРедагувати

Був одружений з Судха Гош, мав двох дітей, Супарну і Асіма. Син Асім (нар. 1947) був генеральним директором Vodafone Idea Limited з 1998 по 2009 роки і виконавчим директором канадської компанії Husky Energy з 2010 року.

ПублікаціїРедагувати

  • Ajanta murals; an album of eighty-five reproductions in colour. — New Delhi : New Delhi, Archaeological Survey of India, 1967. — 71 с.[7]
  • The city in early historical India. — Indian Institute of Advanced Study, 1973. — 98 с.[8]
  • An Encyclopaedia of Indian archaeology / E.J. Brill. — New York : Leiden, 1990. — ISBN 9789004092648.[9]
  • A guide to Nālandā. — Manager of Publications, 1950. — 51 с.
  • B. M. Pande, Brajadulal Chattopadhyaya, Amalananda Ghosh. Archaeology and history: essays in memory of Shri A. Ghosh, Том 1. — Agam Kala Prakashan, 1987. — 736 с.[10]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Swartz A. Open Library — 2007.
  3. Faceted Application of Subject Terminology
  4. Record #12020098d // загальний каталог Національної бібліотеки Франції
  5. What lies beneath (en). Hindustan Times. 2008-02-15. Процитовано 2019-11-03. 
  6. Revolvy LLC. "Archaeological Survey of India" on Revolvy.com (en). www.revolvy.com. Процитовано 2019-11-02. [недоступне посилання з Май 2020]
  7. A Ghosh, Ingrid Aall, Archæological Survey of India. Ajanta murals; an album of eighty-five reproductions in colour. — New Delhi : Archaeological Survey of India, 1967.
  8. Amalananda Ghosh. The city in early historical India. — Indian Institute of Advanced Study, 1973. — 116 с.
  9. A Ghosh. An Encyclopaedia of Indian archaeology. — Leiden; New York : E.J. Brill, 1990. — ISBN 9789004092648, 9789004092624, 9789004092631.
  10. B. M. Pande, Brajadulal Chattopadhyaya, Amalananda Ghosh. Archaeology and history: essays in memory of Shri A. Ghosh. — Agam Kala Prakashan, 1987. — 560 с.