Амадок I

володар Одриського царства в 410—390 роках до н. е.

Амадок (Медок) I (д/н — бл. 389 до н. е.) — володар Одриського царства в 410—390 роках до н. е.

Амадок I
Ἀμάδοκος
Народився невідомо
Помер бл. 389 до н. е.
Громадянство
(підданство)
Одриське царство
Національність фракієць
Діяльність суверен
Титул цар одрисів
Посада king of the Odrysiansd
Термін 410—389 роки до н. е.
Попередник Севт I
Наступник Севт II
Батько Сіталк
Брати, сестри  • Севт I і Месад
Діти Амадок

ЖиттєписРедагувати

Ймовірно був молодшим сином царя Сіталка. Став правити з 410 року до н. е. після смерті свого стриєчного брата Севта I. разом з тим вимушений був надати володіння родичам Месаду, сину Севта I, і Гебрізелму. В письмових джерелах з'являється відносно подій 407 року до н. е. У Ксенофонта в «Анабасисі Кіра» згадується як «гірський цар», «цар одриський» на відміну від його попередників, яких йменували фракійськими царями. Ісократ характеризує його як «старого».

На початку правління зазнав нападу з боку племені трибаллів. Амадок I продовжив політику своїх попередників, сприявши зміцненню Одриського царства. Цар проводив вмілу дипломатичну політику, відновивши добросусідські відносини з Афінами, мав дружні стосунки з афінським діячем — Алківіадом. Карбував на монетному дворі в Маронеї бронзові та срібні монети. Посиленню позицій Амадока I стала смерть династа Месада 405 року до н.е. , над сином якого — Севтом II — цар взяв опікунство.

Поступово стосунки молодого династа з опікуном погіршилися. Щоб вирішити суперечку Амадок I у 397 році дон.е. звернуся до афінського стратега Фрасибула, яким визнав того верховним царем. Згодом замирився з Севтом II, якому дозволив повернутися до царства. У 395 році до н. е. між ними знову виник конфлікт, який вдалося залагодити афінянам у 390 році до н. е. Невдовзі після цього Амадок I помер. Владу успадкував Севт II.

ДжерелаРедагувати

  • Smith, William (1867). «Amadocus (I)». In William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. 1. Boston: Little, Brown and Company. p. 135.
  • Κωνσταντίνος Κουρτίδης: Ιστορία της Θράκης από των αρχαιοτάτων χρόνων μέχρι του 54 μ.χ., Τυπογραφείο Αλευρόπουλου, Εν Αθήναις 1932